НАТОскоп
Опитування: поляки не бояться війни

Більшість поляків вважає, що у випадку агресії необхідно допомогти союзникам.

Інститут ринкових і суспільних досліджень вивчав ставлення поляків до обороноздатності країни. Перше таке опитування провели в березні 2015 р. – через рік після нападу Росії на Україну.

За півтора року змінився склад уряду (відділ національної оборони очолив Антоній Мацеревич), розпочалося створення Військ територіальної оборони, а на саміті НАТО у Варшаві прийняли рішення про розміщення союзних військ на східному фланзі. Не припинилися теж агресивні дії Москви в нашому регіоні.
Чи ці факти викликали зміни у ставленні поляків до обороноздатності?

Готові до боротьби
У випадку атаки з боку противника 30 % опитаних самі приєдналися б до військових підрозділів, парамілітарних чи санітарних загонів (у 2015 р. – 29 %), а 11 % готові до того, що їх заберуть до війська. Таким чином, 41 % готовий до боротьби із противником.

«Високий відсоток підготовлених до боротьби – це результат нашої гордості й традиції, а також відновлення патріотизму, що особливо спостерігаємо серед молоді», – вважає професор Ромуальд Шереметьєв, колишній заступник прем’єр-міністра національної оборони та викладач Інституту воєнного мистецтва.
Водночас 41 % респондентів намагалися б захистити близьких у місці проживання чи перевезти їх у безпечне місце на території країни (37 %). Як зазначають ініціатори опитування, значний відсоток (23 %) шукав би захисту поза межами Польщі.

Відповідно до анкетування Інституту ринкових і суспільних досліджень, присвятити життя та здоров’я Польщі готові 44 % громадян. Найчастіше таку позицію висловлюють прихильники партії «Кукіз’15» (78 %), «Громадянської платформи» (53 %), «Права і справедливості» (45 %), рідше – представники «Сучасної партії» (25 %) та інші (34 %).

«Різні підходи представників політичних партій залежать від програми і профілю кожної партії», – зазначає Маріуш Кордовський, голова Центру стратегічного аналізу та безпеки. На його думку, найвищий коефіцієнт спостерігаємо в партії «Кукіз’15». Це пояснюється тим, що партію Кукіза здебільшого підтримують радикали, які прагнуть значних змін не лише в галузі економіки, а й у юридичній сфері, зокрема спрощення доступу до вогнепальної зброї.

«Ця партія також підтримала ідею створення територіальної оборони. Підтримка партій  «Громадянська платформа» і «Право і справедливість» зрівноважена й виникає зі стабільного електорату. Натомість підтримка «Сучасної партії» – з активної участі в ній пацифістів, анархістів і лівих сил, які у своїй програмі відкидають мілітарні дії», – додав Кордовський.

Повернутися до мобілізації?
Інститут ринкових і суспільних досліджень запитав також про ставлення до відновлення обов’язкової військової служби, яку скасували у 2009 р. У цьому питанні поляки розділилися на два майже рівні табори: за – 50 %, проти – 45 % опитаних. Порівняно із березнем 2015 р., обов’язкову військову службу підтримують на 10 % менше опитаних.

«Суспільні настрої стали спокійнішими, що пояснюється меншою кількістю часу, приділеного в польських ЗМІ конфліктові на сході України», – зауважують автори анкетування.

Обов’язкову мобілізацію підтримують 90 % прихильників партії «Кукіз’15», понад 60 % прибічників електорату («Право і справедливість») і лише кожен третій із «Громадянської платформи» та «Сучасної партії».

«Це зниження викликане тим, що сформовано Війська територіальної оборони. Вони, зважаючи на більш комфортний характер служби, розміщення на «своїй» території, неподалік домівки, вихідні дні, здобули багато прихильників загальної служби. Окрім цього, про вітчизняну військову службу існує багато міфів, у яких мало правди», – розповідає Маріуш Кордовський.

Професор Ромуальд Шереметьєв не опускає рук. «У нас і так високий коефіцієнт прихильників  повернення до обов’язкової військової служби. Політикам варто звернути на це увагу та ввести загальні військові навчання, наприклад, на два чи три місяці», – стверджує Шереметьєв.

«Передусім, держава повинна розвивати ентузіазм добровольців, потенційні військові кадри, проводити військову підготовку в школах і вищих навчальних закладах. Це було б ефективніше, ніж примусове повернення до обов’язкової військової служби», – вважає Гжегож Матиясик, голова товариства «Національна оборона».

Важливі обов’язки
Поляки однозначно підтримують виконання союзних обов’язків у рамках діяльності НАТО. Якщо нападуть на Балтійські держави – Литву, Латвію чи Естонію – 71 % опитуваних готові виступити на їхній захист. У березні 2015 р. таку позицію висловлювали 63 % респондентів.

«Це означає, що поляки оцінюють безпеку не лише зі своєї перспективи, але зважають на весь регіон. Їм відомо, що у випадку нападу на Балтійські країни наступною стала б Польща», – підкреслив Шереметьєв.

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
Центр вивчення громадської думки CBOS нещодавно провів опитування «Великий піст і Великдень 2024», щоб з’ясувати, як поляки готуються зустріти релігійне свято і як відзначають його.
Переважна більшість поляків не хоче, щоб військових із їхньої країни та інших держав-союзників із НАТО відправляли в Україну.
У Варшаві 26 березня відбулося перше засідання представників країн-учасниць «коаліції бронетехніки» на підтримку України. Українську делегацію очолив заступник міністра оборони України, генерал Іван Гаврилюк.
Великдень не за горами – це гарна новина. Однак разом зі святковою атмосферою приходить і святкова бухгалтерія – це вже трохи гірша новина. Які витрати поляки планують цього року і де на все це вони візьмуть гроші?
Кожен, хто буде призваний на військові збори, має право на відпустку без збереження заробітної плати за цей період і виплату, розмір якої залежатиме від займаної посади та військового звання.
Створення вертолітної бази в Люблінському аеропорту передбачено в листі про наміри між Міністерством національної оборони, містом Люблін, Люблінським воєводством та аеропортом Люблін.
Про це свідчать результати останнього опитування, проведеного на замовлення RMF FM та Dziennik Gazeta Prawna.
Згідно з результатами опитування, проведеного компанією IMAS, 56 % молдован проголосували би за вступ до ЄС, якби відповідний референдум відбувся в найближчу неділю.
Сьогодні вночі було оголошено про проведення операції польської та союзницької авіації в повітряному просторі Польщі.