Небагато охочих для служби в польській армії

Небагато охочих для служби в польській армії

Згідно з нещодавньою ідеєю польського оборонного відомства, солдати зможуть виходити на пенсію до досягнення 55-річного віку. Достатньо буде 25 років служби.

«Як я й казав, поки буду міністром національної оборони, пенсійна система в армії може змінитися тільки на краще», – сказав глава Міністерства оборони Польщі Маріуш Блащак.

Це ще одне заохочення для тих, хто хоче вдягнути військову уніформу. Раніше в Міністерстві національної оборони розпочалася кампанія «Стань солдатом Республіки Польща», яка полягає в тому, що взимку в горах, а влітку біля моря з’явилися так звані військові мобільні команди для набору добровольців до армії.

Заохочення теж спрямовані до студентів, які в рамках Академічної легії під час навчання можуть проходити базову військову службу. Цього року Міністерство національної оборони підвищило зарплату військовослужбовцям і цивільним працівникам. За даними Міністерства оборони, середня зарплата солдатів зараз становить 5530 злотих.

МНО вважає, що кампанія «Стань солдатом Республіки Польща» дозволить збільшити кількість охочих, зацікавлених службою в Територіальній обороні, а також у сформованій на сході країни Залізній дивізії і Військах оборони кіберпростору.

Понад 5 тис. вакансій

Виявляється, головним рушієм цих заходів є брак кадрів у армії. Його чудово помітно в останньому звіті Верховної палати контролю, яка розглянула виконання бюджету у 2018 р. за статтею «Національна оборона».

Згідно з ним, «середня зайнятість на повний робочий день у 2018 р. склала 147 259 осіб» (дані не включають військової розвідки). Хоча зайнятість була вищою порівняно з кінцем 2017 р. на 3907 осіб або 2,7 %, це надто мало щодо очікувань Міністерства національної оборони.

Ця кількість включає і кадрових військових, і цивільних працівників оборонного відомства. Наприкінці 2018 р. у Польщі працювали 104 946 професійних солдатів. Верховна палата контролю додає, що лишається 5688 вакантних посад. Не краща ситуація на цивільних посадах в армії.

У 2018 р. ліміт «базової зайнятості з 46 286 було збільшено до 46 394 посад». «Середньорічна зайнятість становила 44 098 осіб, а фактична зайнятість військовослужбовців на кінець 2018 р. становила 43 929 осіб», – повідомляє Верховна палата контролю.

Не краща ситуація із набором до Військ територіальної оборони. Середньорічний ліміт набору військовослужбовців на територіальну військову службу на 2018 р. склав 17 142. У 2018 р. до територіальних сил було набрано 10 525 добровольців, звільнено – 2388 солдатів. Наприкінці року ця формація нараховувала 14 010 осіб, а тепер у штаб-квартирі Військ територіальної оборони стверджується, що вона вже має понад 20 тис. солдатів.

Національна палата контролю звертає увагу, що у цих військах зростає кількість професійних солдатів. Наприкінці 2018 р. там служили 2910 професійних військових, що означало збільшення кількості на 1433 порівняно з кінцем 2017 р.

Водночас зменшилася кількість солдатів у Національних резервних силах (НСР). Наприкінці року там служили 4106 солдатів – на 1153 менше, ніж на кінець 2017 р.

Це логічно, згідно зі Стратегічним оборонним оглядом, який передбачає поступову ліквідацію резервних сил до кінця 2022 р.

Коли збільшиться чисельність армії?

Глава оборонного відомства Маріуш Блащак припускає, що армія цього року прийме у свої ряди близько 10 тис. нових солдатів. Його відомство оптимістично припускає, що кількість солдатів збільшиться приблизно до 110 тис. Однак нагадаємо, що Блащак обіцяє, що в майбутньому армія нараховуватиме в цілому 200 тис. солдатів, зокрема 150 тис. професійних. Однак невідомо, коли цього буде досягнуто.

Чому армія має проблеми з набором? На думку депутата Павела Шрамки з «Kukiz’15», колишнього професійного солдата, це пов’язано зі складним професійним просуванням в армії. «Підвищення до рангу молодшого офіцера, а потім офіцера дуже складне», – каже Павел Шрамка.

Ромуальд Шеремєтьєв, колишній заступник міністра національної оборони, вказує, що насправді Польща не знає, скільки солдатів повинна мати, «тому що не має оборонної стратегії». На його думку, набір на основі самого заохочення до служби не дасть результатів. Він нагадує, що деякі країни повернулися до обов’язкової військової служби, наприклад Швеція.

«У нашій конституції досі є запис про обов’язок захищати Батьківщину», – додає він.

Джерело: Rzeczpospolita