Польща і світ
23 роки тому російські війська покинули Польщу

17 вересня 1993 р. президент Польщі Лех Валенса прийняв від генерала Леоніда Ковальова рапорт про закінчення виведення російських військ із Польщі. 18 вересня останні російські солдати виїхали з варшавського Східного вокзалу до Росії.

Після прийняття рапорту президент Польщі Лех Валенса сказав: «Цей день, 17 вересня, став у польській історії датою болісною і зловісною, відкриваючи дорогу, яка вела поляків до в’язниць і таборів, Катині, страждань, принижень і поневолення. (…) Сьогоднішній день, 17 вересня 1993 р.,  завершує певну епоху в нашій спільній історії. Сповнилася міра історичної справедливості. На території польської держави вже немає чужих військ. Суверенність Речі Посполитої отримала остаточне підтвердження».

Північна група радянських військ у Польщі була сформована в 1945 р. із військ 2-го білоруського фронту, проте формально вона була утворена лише 17 грудня 1956 р. на підставі укладеного у Варшаві «Договору між урядом ПНР та урядом СРСР про юридичний статус радянських військ, тимчасово розміщених у Польщі».

Згідно з цим договором, загальна кількість радянських військ у Польщі мала становити 62–66 тис. солдатів, зокрема сухопутних військ – 40 тис., авіаційних – 17 тис. та військово-морських – 7 тис. Російські гарнізони розмістили на території 15 воєводств і 4 окружних Управлінь державними лісами.

Усього радянська армія використовувала близько 70 тис. га різних земель: орних ґрунтів – 563 га, лук і пасовиськ – 5 тис. га, лісів – 35 тис. га, вод (ставків та озер) – 63 га. На цих територіях розташували 13 аеродромів і 4 полігони, які займали приблизно 60 тис. га. Також у використанні радянської армії були бічні залізничні дороги, довжиною в 64 км, та 3 км побережжя у двох портових басейнах.

Цим військам ще належали 1,2 тис. житлових будинків (приблизно 10 тис. помешкань) та близько 2,5  тис. казарм, площею понад 2 млн м. кв. Війська самостійно спорудили 332 казармено-штабних будівель, 800 складів, 240 житлових будинків.

Із Північною групою радянських військ у Польщі, штаб якої містився в місті Легниці, співпрацювало утворене в 1957 р. Бюро уповноваженого польського уряду у справах перебування радянських військ у Польщі. Діяла спільна комісія, що розглядала спірні справи, які головним чином стосувалися компенсацій за шкоди, спричинені радянським частинами.

Росіяни почали виводити свої війська з Польщі ще в 1989 р., після парламентських виборів, проведених на засадах, узгоджених під час засідань «круглого столу». У їхньому результаті Сейм призначив Тадеуша Мазовецького першим некомуністичним прем’єр-міністром.

На кінець 1990 р. кількість цих військ зменшилася до 48 тис. солдатів (разом із працівниками сфери обслуговування та сім’ями професійних військовослужбовців у Польщі перебували приблизно 90 тис. радянських громадян). Тоді Польщу покинули полк винищувально-штурмової авіації з Колобжега, полк протиповітряної артилерії з Легниці, вертолітний полк із Бжега, автобатальйон із Свідниці, хімбат із Вроцлава та десантно-штурмова бригада з Бялогарду.

9 квітня 1991 р. вважають початком офіційного виведення радянських військ. У той день із гарнізону в Борне-Суліново виїхав ешелон, який транспортував у кількадесятьох вагонах ракетну частину. Остання бойова частина покинула Польщу 28 жовтня 1992 р.

За весь 1992 р. з Польщі вивели 35 тис. солдатів, близько 200 літаків, із них 150 бойових, 220 танків, приблизно 770 бронемашин, 153 гармати, калібром більше 100 мм, 126 пускових установок і 24 торпедних катери. Залишилося понад 4 тис. солдатів, розташованих у 20 місцях.

Відповідно до польсько-російського договору, укладеного 22 травня 1992 р. під час візиту президента Леха Валенси до Москви, останній солдат повинен був покинути Польщу 31 грудня 1993 р. Президент Росії Борис Єльцин скоротив цей термін на 3 місяці.

16 вересня 1993 р. російській війська покинули Легницю, яка з часів Другої світової війни була місцем дислокації командування радянських (потім російських) військ, розміщених у Польщі.

18 вересня 1993 р. останні російські солдати виїхали з варшавського Східного вокзалу до Росії. У Польщі залишилася тільки військова місія у складі 30 військовослужбовців, яка пізніше керувала транзитом російських військ із Німеччини до Росії.

Джерело: dzieje.pl

Схожі публікації
Мая Санду заявила, що Молдова завжди вимагала виведення російських військ з Придністров’я. Її слова стали реакцією на визнання Радою Європи присутності російських військ у Придністров’ї окупацією.
Американська адміністрація повідомляє, що чутки про нібито деескалацію та відведення частини сил від українського кордону є неправдивими. У прикордонні райони прибули ще 7 тис. російських солдатів. Водночас Росія проводить посилену кампанію дезінформації.
За оцінками НАТО, сьогодні в Білорусі розміщено 30 тис. російських військових: сили спецназу, винищувачі та ракетні установки, системи протиракетної оборони.

17 вересня 1939 року совєтські війська, порушуючи міжнародні угоди і реалізуючи таємний протокол пакту Молотова-Ріббентропа, почали агресію проти Польщі.

Центр дослідження геноциду та опору жителів Литви опублікував у понеділок дані про осіб, репресованих у 1949–1953 рр.

Екс-президент Польщі, лауреат Нобелівської премії миру, cпівзасновник і перший керівник профспілки “Солідарність” у 1980-х роках Лех Валенса висунув Олега Сенцова на Нобелівську премію миру.

31 грудня була обстріляна російська авіабаза Хмеймім у Сирії. В результаті атаки було знищено щонайменше сім літаків. Про це повідомила в середу ввечері російська газета «Коммерсант», посилаючись на військово-дипломатичні джерела.

78 років тому, 28 вересня 1939 р., Йоахім фон Ріббентроп і В’ячеслав Молотов підписали в Москві радянсько-німецький Договір про дружбу і кордон, який підтвердив здійснене двома тоталітарними державами поділу Польщі.

Інститут національної пам’яті відкрив кримінальне провадження щодо фальшивих свідчень Леха Валенси, які стосуються документів таємного співробітника «Болека». Йдеться, зокрема, про висловлювання колишнього президента, в яких той заперечував справжність документів, знайдених у помешканні Чеслава Кіщака.