Польща і світ
Європа безсила перед Путіним

Євросоюз осудив Москву за нальоти в Сирії, але прямими санкціями не погрожував.

«Проблема – непередбачуваність російської закордонної політики. Якщо ми наблизимо Росію до себе навіть на малий крок, це вже буде поступом», – сказав у Брюсселі голова Європейського парламенту Мартін Шульц, німецький соціаліст. У четвер почався саміт 28 керівників ЄС, а головним пунктом першого дня була дискусія про Росію. Однодумці Шульца, тобто представники Соціалістичної партії Німеччини, завжди виступали за діалог із Росією, тож слова голови ЄП здивувати не могли. Але й навіть ці найбільші прихильники Москви опинилися у важкій ситуації.

Бомбардування цивільного населення у сирійському Алеппо збурили суспільну думку та спонукали до того, що частина політиків почала говорити про додаткові санкції проти Росії. «Я переконуватиму, аби ми всі визнали, що Європейський Союз повинен мати у своєму розпорядженні весь арсенал засобів, включно з новими санкціями, у зв’язку з російськими діями в Сирії», – сказав господар саміту Дональд Туск, входячи до зали засідань.

Проте поки що немає єдності для такого радикального кроку. Після кількагодинної дискусії лідери осудили сирійський режим та його союзників, особливо Росію, за атаки на цивільних в Алеппо. Також вони заявили, якщо ситуація не зміниться, «потрібно буде задіяти всі можливі варіанти». Але серед них не назвали прямі санкції, хоча й така пропозиція на початку була. Італійські медіа це розцінили як перемогу Маттео Ренці, прем’єр-міністра їхньої країни.

Натомість досягли консенсусу у справі критики Росії за її дії в Сирії та повної згоди щодо заклику про їх припинення. Всі переконані, що на сьогодні не може й бути мови про пом’якшення економічних санкцій, накладених у реакції на агресію Росії у Східній Україні. Щодо цього сумнівів не мають навіть «євросоюзні голуби». «Продовжуючи санкції, ми можемо сподіватися, що Росія дотримається своїх зобов’язань», – сказав Шульц лідерам європейських країн під час свого виступу на початку саміту. Рішення про продовження санкцій приймуть у грудні.

Про дилеми ЄС розповідає високоповажний політик однієї з європейських країн: «Є два виходи. Або ми визнаємо, що доки там править Путін, нічого не зміниться. Звідси слідує, що ми нічого не робимо, регулярно продовжуємо санкції, чекаємо на зміну влади. Або ми визнаємо, що все-таки маємо якийсь вплив на поведінку Путіна. І тоді треба вирішити, які інструменти найкраще використати».

Днем раніше у Берліні відбулася зустріч у так званому норманському форматі (керівників Німеччини, Франції, Росії та України). Її темою була реалізація мінських домовленостей. Проте ні до чого конкретного домовитися не вдалося. Ангелі Меркель і Франсуа Олланду ця зустріч була потрібна, аби продемонструвати, що норманський формат все ще актуальний, і щоб представити характер ситуації на саміті ЄС. Адже ця двійка від імені ЄС відповідає за мирні переговори Росії та України. В Берліні підняли також тему Сирії, і Путін пообіцяв, що бомбардування тимчасово припинять, щоб уможливити доставку гуманітарної допомоги.

Темою першого дня саміту була й міграційна політика. Конфлікт про квоти біженців, який триває уже більше року, тимчасово притих, бо Туреччина затримала наплив іммігрантів до ЄС через грецькі острови. Проте формально чинним є рішення ЄС про обов’язкові квоти біженців, хоча й усім зрозуміло, що їх виконати нереально. І це не тільки в країнах Вишеградської групи, таких, як Польща, Угорщина, Чехія та Словаччина, які відкрито виступили проти цієї ініціативи. «Вже немає ентузіастів примушувати будь-кого до міграційних квот», – сказав Туск. «Проте кожен повинен виявляти солідарність і певним чином надавати допомогу в розв’язанні міграційної кризи. Це стосується і Польщі, і країн нашої частини Європи», – додав голова Європейської ради.

Проте в кінцевому документі першого дня саміту опинилося речення про необхідність продовжувати процес переселення біженців з Італії та Греції до інших країн ЄС. А Туск нагадав, що солідарність у цьому питанні не можу бути реалізована «a la carte» (фр. як забажаєте). Натомість Роберт Фіцо, прем’єр-міністр Словаччини, яка цього півріччя головує в ЄС, анонсував під час розмови з журналістами, що найближчими тижнями його країна представить альтернативну до квот пропозицію у справі біженців.

Джерело: rp.pl

Схожі публікації
На думку автора статті в газеті Rzeczpospolita, Польща стала частиною протистояння Заходу та Росії і потрібно усвідомити, що це матиме для поляків далекосяжні наслідки.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс переконаний, що не можна допускати порушення повітряного простору країн НАТО.
Речник Оперативного командування Збройних сил РП, підполковник Яцек Горишевський оцінив, що спроби збити ракету, яка порушила польський повітряний простір, були пов’язані ще з більшим ризиком.
Американський Інститут вивчення війни вважає, що низка фінансових, економічних і військових показників вказує на те, що Росія готується до широкомасштабної війни з НАТО.
Радник очільника НАТО Борис Руж запевнив, що Північноатлантичний альянс зробить кроки, щоб показати світові та перш за все Путіну, що НАТО і Україна зближуються.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив учора, 14 березня, що сказати такому агресору, як Росія, що ми не перетнемо певну межу, вже є поразкою.
Очільник МЗС Польщі висловив надію, що Москва має межі своєї агресії та відсутності реалізму. Він нагадав, що росіяни марили «захопленням Києва за три дні».
Політик вважає, що вкрай важливо якомога швидше забезпечити Україну боєприпасами, щоб вона могла ефективно захиститися від російської агресії.
Прем’єр-міністр Польщі наголосив, що підтримка України у війні з Росією є європейським національним інтересом. Так польський політик прокоментував неоднозначну позицію Словаччини та Угорщини щодо вторгнення Росії в Україну.