Експерт у справах «Nord Stream»: «Німеччина має вигіднішу позицію, Польщі варто звернутися до суду»

Експерт у справах «Nord Stream»: «Німеччина має вигіднішу позицію, Польщі варто звернутися до суду»

«У справі «Nord Stream» Німеччина має привілеї. Або закони Євросоюзу однакові для всіх, або існують спеціальні правила для Німеччини. Польща повинна судитися», – розповів PAP британський експерт, професор Алан Райлі.

Єврокомісія в п’ятницю прийняла рішення, згідно з яким російський Газпром значно збільшить використання газопроводу «OPAL», тобто континентального відгалуження «Північного потоку». Досі «Nord Stream» використовували упівсили, бо Газпром мав обмежений доступ до його континентального відгалуження, газопроводу «OPAL». Брюссель переконує, що завдяки цьому кроку покращиться конкурентоспроможність ринку.

«Важлива проблема полягає в тому, що «Nord Stream 1» не підлягав правилам ЄС щодо лібералізації права, яке стосується енергетичного ринку. Польський уряд повинен вимагати представлення всіх документів Єврокомісії, пов’язаних із цим. Необхідно теж опитати всіх посадовців, теперішніх і колишніх, причетних до прийняття цього рішення. Європарламент повинен розпочати судове розслідування цієї справи», – вважає Райлі, який займається регулюванням енергетичного ринку.

«Країни Західної Європи мають відповісти на це важливе запитання. Це щось більше від справ, які стосуються енергетичного ринку й енергетичної безпеки, бо йдеться про правомірність. Або право ЄС однакове для всіх, або існують спеціальні правила для Німеччини. На такий стан справ не можна погоджуватися», – зазначив експерт із Лондонського міського університету.

«Необхідно, щоб Польща або Польська нафтогазова компанія (PGNiG) підняла цю справу в суді. Якщо до цього дійде, найімовірніше, поляки виграють і покладуть цьому край, – сказав Райлі. – Вважаю, що це буде дуже складний процес для німецького уряду і Єврокомісії. Якщо вникнути в факти, не можна позбутися враження, що оминули закон, а Німеччина отримала привілеї».

На думку Райлі, в суді Польща «зробить послугу Європі, наполягаючи на тому, щоб права однаковою мірою стосувалися всіх держав і підприємств ЄС, незалежно від ступеня їхнього розвитку».

Рішення Єврокомісії у справі «OPAL» набуває чинності до 2033 р. Росіяни матимуть можливість використовувати 80 % пропускної здатності цього газопроводу. На сьогодні Газпром використовує 50 %, однак віддавна висловлює бажання отримати всі 100 %. До цього часу таку можливість Єврокомісія блокувала.

Прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло, перед тим, як рішення набуло офіційного статусу, виступила з заявою про те, що Польща протестуватиме та звернеться до суду. Міністр енергетики Кшиштоф Тхужевський під час розмови з PAP сказав ще до прийняття Єврокомісією офіційного рішення, що воно суперечить економічній солідарності ЄС.

Польські дипломати зазначають, що одночасно із другою постановою щодо Газпрому, в якій знято вето з російської компанії щодо входження на ринок Центрально-Східної Європи, Брюссель позбавляє себе права боротися з запланованим будівництвом газопроводу «Nord Stream 2». Цей газопровід мають провести дном Балтійського моря, паралельно до відкритого у 2011 р. газопроводу «Nord Stream 1». Це має бути двожильна газова магістраль із річною потужністю 55 млрд м3 доставки сировини з Росії до Німеччини. Проти цього проекту виступають Польща, Балтійські країни та Україна.

Як вважають у PGNiG, збільшення можливостей використання проведеного в Балтійському морі через Східну Німеччину до Чехії газу «OPAL» Газпромом стає загрозою для доставки газу в нашій частині Європи. Водночас компанія заявила, що у цій справі готова судитися.

У 2009 р. «OPAL» надано на 22 роки виняткові права в рамках «Третього енергетичного пакету». Цей пакет передбачає доступ третіх сторін (у цьому випадку конкурентів Газпрому) до інфраструктури постачання газу в ЄС. Як виняток, Газпром зарезервував 50 % пропускної спроможності «OPAL».

Пропускні можливості «OPAL» становлять 36,5 млрд м3 на рік. Для порівняння, Ямальський газопровід, проведений через Польщу, має пропускну здатність приблизно 33 млрд м3.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy