Польща і світ
Кандидат Польщі на посаду керівника Ради Європи. Хто такий Саріуш-Вольський?

Кандидатуру Яцека Саріуша-Вольського на посаду Голови Ради Європи в суботу висунуло польське МЗС. Лодзький політик є одним із найбільш впізнаваних польських євродепутатів, котрий, передусім, займається справами східної політики.

68-річний Саріуш-Вольський у Європейському парламенті безперервно засідає з 2004 р. Він є заступником голови Європейської народної партії, до якої входять центристсько-праві угрупування з держав Європи, зокрема «Громадянська платформа» та Польська селянська партія. До середини листопада 2016 р. також був заступником голови фракції Європейської народної партії у Європарламенті.

У суботу, 4 березня, після оголошення, що він буде кандидатом-противником Дональда Туска на посаду Голови Ради Європи, його виключили з «Громадянської платформи». За повідомленням угрупування, це також означає його виключення з Європейської народної партії.

Політичне дистанціювання
У попередні місяці політик дистанціювався від своєї партії у деяких питаннях. Він не брав участі в голосуваннях резолюцій Європарламенту, в яких польському уряду закидали порушення принципів верховенства права.

У січні в мережі «Twitter» він написав, що баланс «Громадянської платформи» у новому поділі посад у Європарламенті негативний. У свою чергу, в жовтні минулого року, після рішення польського уряду про завершення розмов із концерном «Airbus Helicopters» у справі купівлі вертольотів «Caracalе», він говорив, що це не є чимось таким, «що би заслуговувало на такий розголос».

Саріуш-Вольський за освітою кандидат економічних наук. Європейською інтеграцією він займався з 70-х рр. минулого століття, спочатку науково, а в 1991 р. був першим уповноваженим польського уряду в справах європейської інтеграції й закордонної допомоги. Він брав участь у переговорах щодо асоціації Польщі з Євросоюзом. Цю функцію він виконував до 1996 р.

У 20002001 рр. був секретарем Комітету європейської інтеграції, який координував переговори в справі вступу Польщі до ЄС. 13 червня 2004 р. його обрали до Європейського парламенту за списком «Громадянської платформи».

Заступник голови Європарламенту
Саріуш-Вольський був заступником голови Європарламенту (з липня 2004 р. до січня 2007 р.), а згодом, після нового поділу ролей у Європейському парламенті, два з половиною роки очолював комісію закордонних справ Європарламенту. Він замінив на цій посаді впливового євродепутата від християнських демократів Елмара Брока, котрий не приховував свого розчарування таким поворотом справ.

Обрання Саріуша-Вольського на посаду керівника комісії Європарламенту супроводжували великі емоції. Внаслідок цього обрання втратив посаду керівника бюджетної комісії Європарламенту його колега з «Громадянської платформи» Януш Левандовський. До суперечки також підключилася партія «Право і справедливість», апелюючи до тодішнього лідера «Громадянської платформи» Дональда Туска про підтримку на виборах Саріуша-Вольського на посаду голови комісії закордонних справ.

Головним напрямком діяльності Саріуша-Вольського у Європарламенті стала східна політика. У 2006 р. він оголосив про ідею створення зібрання «Східного партнерства», тобто «Euronest», аргументуючи, що такий міжпарламентський форум зміцнював би існування відносин між ЄС та її східними партнерами. Рішення про створення зібрання оголосили в травні 2009 р., а його перше засідання відбулося двома роками пізніше. До «Східного партнерства» належать шість країн: Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова й Україна. Метою «Східного партнерства» є політичне зближення та економічна інтеграція цих країн з ЄС.

Ще до подій на київському Майдані, на зламі 2013 i 2014 рр., і до рішення тодішнього президента Віктора Януковича про скасування підписання договору про асоціацію з ЄС Саріуш-Вольський був одним із перших політиків, котрі відкрито стверджували, що Янукович вів переговори з Євросоюзом, не маючи наміру підписувати договір про асоціацію, і що він заграє з Москвою.

Солідарний з Україною
Після початку протестів на Майдані Саріуш-Вольський також був одним з ініціаторів акції солідарності з Україною в Європарламенті, а також автором багатьох проектів резолюції Європарламенту щодо України та російсько-українського конфлікту.

Як євродепутат Саріуш-Вольський також займався енергетичною безпекою і будівництвом внутрішнього енергетичного ринку. Був очільником зустрічей міністрів у справах енергії Європейської народної партії. Він був автором звіту на тему спільної зовнішньої політики безпеки, а також ідеї дорожньої карти ЄС2050 в справі енергетики.

В останні місяці він виступає проти проекту «Nord Stream 2», а також проти рішення Брюсселя в справі надання «Газпромові» більшої пропускної здатності газопроводу «OPAL».

Саріуш-Вольський є автором ідеї вручення Премії імені Сахарова особам, котрі мають особливі заслуги в боротьбі на користь прав людини і свободи, наприклад, білоруському опозиціонеру і кандидатові упрезидента Олександрові Мілінкевичу у 2006 р., а також російській організації «Меморіал» у 2009 р.

Він також запропонував, щоби площі перед Європейським парламентом у Брюсселі надали назву «Еспланада солідарності».

У цьомуроці в Європарламенті він організував конференцію, яка популяризує постать Яна Карського – емісара Польської підпільної держави. Ця конференція вшанувала річницю 100-річчя від дня народження емісара.


Джерело: tvp.info

Схожі публікації
Європейський Союз повинен підтримувати Україну всіма засобами, необхідними для того, щоб Київ виграв війну з Росією. Про це заявили депутати Європарламенту в ухваленій учора, 29 лютого, резолюції.
Дебати про впливи Росії в Європарламенті відбудуться у зв’язку з інформацією про зв’язки євродепутатки від Латвії Татьяни Жданок із ФСБ. Також лунають імена інших євродепутатів, які можуть мати своїх кураторів у Кремлі.
Представники Польщі у Європарламенті задоволені рекомендаціями Єврокомісії щодо початку переговорів про членство з Україною та Молдовою і надання Грузії статусу кандидата в ЄС.
Президентка Європарламенту заявила, що ЄС продовжить підтримку України в гуманітарному, логістичному, військовому та політичному вимірах і в контексті післявоєнної відбудови країни, зруйнованої нападом Росії.
Таке рішення відкриває шлях до початку переговорів із Європейським парламентом щодо остаточної форми нового міграційного законодавства Євросоюзу.
Євродепутатка від Польщі під час дебатів у Європарламенті щодо міграційного пакту підкреслила, що примусове переміщення є поганим рішенням і не захистить Європу від нелегальної міграції.
Європейський парламент ухвалив вчора, 15 червня, резолюцію, у якій закликав НАТО виконати свої зобов’язання перед Україною та запросити її приєднатися до Альянсу.
Уже п'ять країн заявили, що не хочуть вводити такі обмеження з 2035 р. Польський уряд теж побоюється «транспортного вакууму».
Сьогодні вранці у Європарламенті відбулися дебати про посилення політичних репресій у Білорусі, особливо у зв’язку з вироком Анджею Почобуту та утриманням під вартою лауреата Нобелівської премії миру Алеся Бяляцького.