Щоденник із пекла. Нелюдські злочини очима дитини

Щоденник із пекла. Нелюдські злочини очима дитини

Була однією із шести мільйонів єврейських жертв Голокосту, однією із багатьох в Аушвіцу. Її щоденник перекладено понад 70 мовами. Минув 71 рік від дня смерті Анни Франк, дівчинки, що розповіла про жахіття нацизму.

«Я думаю, що зможу тобі розповісти усе, як нікому досі, і сподіваюся, що ти даватимеш мені велику підтримку», – так починається найвідоміша голландська книжка. Дівчинка почала описувати власні спогади у день свого тринадцятого дня народження, 12 червня 1942 р.

Минуло лише два тижні, а в щоденнику з’явилися перші описи переслідувань. «Жахливо гаряче, усі сопуть та смажаться, а я мушу в таку спеку ходити пішки. Лише тепер я розумію, який приємний трамвай, особливо з дахом, але ця розкіш вже не призначена для нас, євреїв, нам має бути достатньо пішого транспорту», – писала вона 24 червня.

У липні 1942 р. Маргот, старшу сестру Анни, викликали «зголоситися до групи для роботи за кордоном». Це означало перевезення до табору примусових робіт у Німеччині. Це підштовхнуло родину до дій. Вони почали переховуватися в офісі фабрики, де працював батько Анни – Отто. Їм допомагали кілька працівників фірми.

«Усі четверо ми вдяглися так тепло, ніби мали працювати у холодильнику. Це для того, щоб забрати ще трохи одягу. Жоден єврей не насмілився б вийти із дому із валізкою з одягом. На мені було дві сорочки, три пари трусів, сукня, зверху штани, жакет, літній плащ, дві пари панчох, черевики, шапка, шарф та ще кілька речей, вже вдома мені було душно, але ніхто про це не питав», – так описувала втечу з дому 13-річна дівчинка.

Роки у страху
Анна у своєму щоденнику описувала щоденне життя в укритті. «Попри все, я думаю, що люди вглибині серця насправді добрі. Я не можу будувати свого життя на хаосі, стражданнях і смерті. Я бачу, як світ стає диким, відчуваю наближення бурі. Я відчуваю страждання мільйонів», – писала вона.

4 серпня 1944 р. між 10 та 10.30 перед будинком на вулиці Пріпсеграхт, 263 зупинився автомобіль. Із нього вийшов обершарфюрер СС Карл Йозеф Сілберберг, у формі, разом із трьома голландськими помічниками із поліції. Арештували вісім осіб.

Родину Анни, родину Ван Пельс і дантиста Пфеффера, що переховувалися, ув’язнили на чотири дні. У вересні 1944 р. їх вислали останнім транспортом із Голландії до Аушвіцу.

«Я постійно шукаю спосіб стати такою, як я хочу бути і якою могла би бути, якби… у світі не жили жодні інші люди», – таким був останній запис у щоденнику Анни Франк.

Вже не хотіла боротися
Анна дивом уникнула смерті. Половина з тисячі осіб, які тоді доїхали до Аушвіцу, потрапила одразу до газових камер, зокрема всі молодші 15 років. Анні виповнилося 15 років три місяці тому. Матір Анни померла в Аушвіцу від голоду та виснаження.

Анну та Маргот перевезли до концентраційного табору Берген-Бельзен. У той час у таборі вибухнула епідемія тифу. Серед тисяч жертв опинилася Маргот, а через кілька днів померла Анна. Отто Франк, єдиний із вісімки осіб, що разом переховувалися, пережив концентраційні табори.

«Я шкодую, що Анна не знала. Вона думала, що лишилася остання з родини. Коли думаєш, що нікого не маєш, так не стараєшся», – говорила в інтерв’ю Ганнелі Гослар, подруга Анни.

Анна та Ганнелі були разом у Берген-Бельзен. Вони не бачилися, розмовляли через огорожу.

Невідомо, коли саме померла Анна Франк. Припускають, що приблизно 12 березня. За місяць до визволення табору британцями.

Щоденник із пекла
Щоденник став однією із найважливіших книг ХХ ст. і надзвичайно важливим свідченням Голокосту. Записи Анни опублікував її батько – Отто Франк, єдиний із родини, хто пережив Голокост.

До своєї смерті він присвятив себе роботі над щоденником і поширенню історії Анни.

Будинок на Пріпсеграхт, 263 – офіс, у якому переховувалася дівчинка, досі існує. Нині в ньому знаходиться музей, присвячений Анні Франк.

У січні 2010 р. померла Міеп Гєс, остання із осіб, що допомагали Анні переховуватися. Текст щоденника переклали понад сімдесятьма мовами. У 2009 р. щоденник внесли у список культурної спадщини ЮНЕСКО.

Джерело: tvp.info