Путін може повторити кримський сценарій у Білорусі?

Путін може повторити кримський сценарій у Білорусі?

Марія Пшеломєц: «Існує ймовірність того, що Путін перед президентськими виборами у 2018 р. зробить ще один подарунок росіянам».

Білоруські опозиціонери закликали владу Польщі до рішучої реакції на репресії режиму в Мінську. Під час вчорашньої зустрічі з Комісією з питань закордонних справ у Сеймі політики та активісти з Білорусі розповіли про репресії після найновіших демонстрації проти «закону про дармоїдство» та економічної ситуації у країні. Однак експерти вважають, що все більшою проблемою Білорусі є не те, чи буде вона хоч трохи демократичною, а те, чи взагалі існуватиме як окрема держава.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
МЗС ПОЛЬЩІ ЗАНЕПОКОЄНЕ АРЕШТАМИ АКТИВІСТІВ І ЖУРНАЛІСТІВ У БІЛОРУСІ
«GAZETA POLSKA CODZIENNIE»: ПУТІН ГОТУЄТЬСЯ ДО АНЕКСІЇ БІЛОРУСІ

У Білорусі продовжуються акції проти «закону про дармоїдство» – декрету президента Олександра Лукашенка, що зобов’язує платити податки людей, котрі не працюють, і проти все гіршої економічної ситуації в країні. Білоруська опозиція та незалежні ЗМІ говорять про хвилю репресій, затримань та обшуків стосовно громадських активістів, журналістів і представників опонентів режиму в Мінську.

Дзяніс Садоускі з політичної партії «Білоруська християнська демократія» наголосив у Варшаві, що заява, оприлюднена напередодні Міністерством закордонних справ Польщі, у якій висловлено занепокоєння у зв’язку із подіями у Білорусі, – це позитивний крок. Однак потрібні наступні.

«Я закликаю вас бути рішучими, ви не повинні мовчати. Ви не повинні вдавати, що нічого не відбувається, що все нормально і все якось само вирішиться. Закликаємо вас посилити тиск на режим Лукашенка, якщо він продовжуватиме репресії проти білорусів», – звернувся він до польських депутатів.

Білоруський політик, прозаїк і поет Володимир Някляєв з Конгресу демократичних сил закликав польську владу, аби вона на ставила економічні інтереси вище питання демократизації Білорусі: «Чи Лукашенко, як той змій у раю, спокусив поляків яблуками і вони відмовилися від своєї ідеї, якою вони жили та ділилися зі своїми сусідами: за вашу і нашу свободу?»

На думку деяких журналістів, все більшою проблемою Білорусі є не те, чи буде вона демократичною, а те, чи взагалі існуватиме як окрема держава. Мова йде про зростання загрози для незалежності країни з російського боку. Експертка відділу міжнародної та східної політики «Польського радіо» Марія Пшеломєц вважає, що така небезпека існує, однак нині важко передбачити як себе поведе Путін.

«Існує небезпека того, що Володимир Путін захоче зробити перед президентськими виборами у 2018 р. подарунок росіянам – своїм виборцям, і після «Крим наш» може бути «Білорусь наша». Складно сказати, чи це реальний сценарій. Але точно одне – у Білорусі щось відбувається і, можливо, країна досягла критичної межі. Це не політичні демонстрації. Вперше впродовж тривалого часу відбуваються протести економічного характеру», – відзначає експертка.

У зв’язку з цим виникає запитання, чи Білорусь переживає чергову економічну кризу, яких в країні було вже декілька за останній час. Лукашенку досі вдавалося виходити з них. Пшеломєц вважає, що теперішня криза має цілком інше підґрунтя:

«Так довго дзбан воду носить, поки йому вухо не урветься. На мою думку, сучасна економічна криза в Білорусі триває вже 2 роки. Білоруська економіка, як стверджують економісти, знаходиться в постійній рецесії. Не схоже на те, аби ця криза швидко закінчилася і що Лукашенко має де брати гроші. Головною причиною такого стану речей є суперечка з Росією про ціну на газ».

Нагадаємо, що досі Білорусь платила Росії неповних 100 доларів за 1000 кубометрів газу. У Москві стверджують, що Мінськ заборгував їй півмільярда доларів, зробивши дуже болісний для Білорусі крок – зменшили поставки дешевої нафти. А головним надходженням до білоруського бюджету були доходи з продажів на захід продукції з білоруських нафтопереробних заводів. На думку журналістки, маневруючи між Москвою та Брюсселем, Лукашенко опинився у пастці.

«Це вже не те маневрування між Заходом та Росією, до якого ми звикли. Це радше метання у пастці, з якої Лукашенко не бачить виходу. Характерною є поведінка білоруської влади щодо демонстрацій, які проходять щотижня від 18 лютого. Спочатку взагалі не було реакції, попри те, що це були несанкціоновані акції. Міліція поводилася дуже незвично для Білорусі, тобто по-джентельменськи», – каже публіцистка.

Марія Пшеломєц звертає увагу на те, що демонстрації у Білорусі відбувалися, передусім, на сході країни, неподалік кордону з Росією, в регіоні, який досі був досить спокійним. А вже 15 березня пройшла велика демонстрація в Мінську, згода влади на яку була. Однак захисний період завершився. Після мітингу почалися побиття та затримання лідерів протестів.

«Важливо, що це не тисячі, сотні тисяч, а щонайбільше 1–2 тис. людей. Але для Білорусі це все одно багато. Однак це не такі масові протести, які ми бачили в Україні. Людей продовжують затримувати, зокрема журналістів телеканалу «Бєлсат», які впродовж попереднього року могли працювати у відносному спокої. Це означає, що Лукашенко може справді не знати, як йому далі діяти. Він сподівався, якщо проігнорує протести «дармоїдів», то вони самі припиняться. Але так не сталося. Тепер він має надію, що йому вдасться силою їх розігнати. Але люди не заспокоюються», – підкреслює вона.

«Лукашенко може боятися не тільки Майдану, подібного до українського, коли гнів людей може знести його владу. Він також боїться прямого втручання Росії», – переконана Пшеломєц.

«На мою думку, Лукашенко все більше боїться, що Росія може знайти йому наступника. Ці демонстрації відбувалися, передусім, на сході біля російського кордону тому, що білоруси можуть безперешкодно їхати до Росії та працювати там нелегально, а не працюючи в Білорусі, вони тепер мусять платити податки. Вважаю, що ці протести почалися досить раптово. Але російські служби вже пхають свого носа. У суботу, 25 березня, в День Волі Білорусі запланована велика демонстрація у Мінську. Під час розмов із незалежними журналістами та представниками опозиції лунали побоювання, що під час акції може статися провокація. Достатньо одного пострілу – прольється кров. У Москві скажуть, що Лукашенко втрачає контроль і тому потрібно втрутитися», – додає вона.

Представники білоруської опозиції стверджують, що після найновіших протестів репресій зазнали майже 300 осіб. Приблизно 100 з них понесли адміністративну відповідальність, зокрема отримали 15 діб арешту. Щонайменше 20 осіб залишаються під вартою КДБ. Затримання продовжуються. У білоруських незалежних ЗМІ та у соціальних мережах шириться старий-новий евфемізм – «масовий хапун» – так пишуть про випадки, коли білоруські силовики просто з вулиці відкрито викрадають людей.

Водночас, незалежні ЗМІ поінформували, що 48 організацій із захисту прав людини з 24 держав світу закликали білоруську владу випустити на волю усіх затриманих учасників нещодавніх мирних протестів.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy