Польща і світ
Річниця промови Бека: «Честь – річ безцінна»

Промову, виголошену в Сеймі 5 травня 1939 р., в якій він відкинув німецькі вимоги включити Гданськ до Рейху і створити екстериторіальний транспортний коридор через Помор’я, Юзеф Бек закінчив словами, які увійшли до історії.

«Наше покоління, закривавлене у війнах, напевно заслуговує на період миру. Але мир, як майже усі справи цього світу, має свою ціну, високу, але раціональну. Ми в Польщі не знаємо поняття миру будь-якою ціною. Є лише одна річ в житті людей, націй і держав, яка не має ціни. Цією річчю є честь».

Бек пізніше в «Останньому рапорті» писав, що прийняти вимоги німців означало б «вийти на похилу поверхню, яка закінчується втратою незалежності та роллю васала Німеччини». Після 120 років неволі і 20 років після повернення незалежності Польща на це була нездатна.

Бек зайняв посаду міністра закордонних справ у 1932 р. і хоч його безпосередніми керівниками були чергові очільники Ради міністрів, сам Пілсудський висловився так: «Для Бека прем’єром був я». У справах закордонної політики Бек був учнем і виконавцем волі маршалка Юзефа Пілсудського, який ставився до нього з великою прихильністю. «Лише для нього двері Пілсудського завжди були відкритими», – згадував Мечислав Лепецький, ад’ютант маршалка. Пілсудський же говорив: «У моїй роботі над закордонною політикою Польщі я знайшов особливо здібного та розумного співробітника в особі міністра закордонних справ. Пане Бек, я не можу підібрати слова, щоб висловити Вам свою прихильність».

Юзеф Бек був наймолодшим із ближчого кола співпрацівників Пілсудського. Бек народився в 1894 р. Перед початком Першої світової війни навчався у Львівській політехніці та Торговій академії у Відні. Служив у 1-й бригаді легіонів, був поранений під Костюхнівкою. До травневого перевороту був військовим аташе в Парижі, навчався у Вищій воєнній школі, працював у бюро Військової ради.

Під час травневого перевороту був керівником штабу групи військ, вірних Пілсудському. З 1926 до 1930 р. був керівником кабінету міністра військових справ. В 1930-1932 рр. – віце-міністр закордонних справ.

Після смерті Пілсудського Бек очолював польську дипломатію, не належачи ані до угрупування прихильників президента Мосціцького, ані до групи маршалка Ридза-Сміглого. Так само він не належав і до табору керівної партії – Табору національного об’єднання. У вересні 1939 р. інтернований до Румунії, там помер в 1944 р. від туберкульозу. Його останки в 1991 р. перепоховали на Військовому кладовищі на Повонзках у Варшаві.

Джерело: rp.pl

Схожі публікації
Може виявитися, що в крипті під кафедральним костелом похована не перша, а третя дружина князя Януша Острозького – представника династії, яка володіла Тарновом. У вчених є докази.
Концерт на даху будівлі студії звукозапису Apple у Лондоні був записаний як заключна сцена фільму Let it Be режисера Майкла Ліндсі-Хогга.
Інститут національної пам’яті Польщі організовує загальнонаціональний художній конкурс для молоді «Герой на всю сотню» з нагоди столітнього ювілею польської національної валюти.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2024», у рамках якого підлітки з Польщі та України, серед них – діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
У Центрі східноєвропейських студій Варшавського університету невдовзі завершиться прийом заявок на XXXI Нагороду часопису «Przegląd Wschodni» за книги, видані у 2023 р.
Інститут Великого князівства Литовського оголосив шостий конкурс на здобуття Премії імені Юліуша Бардаха. Її надають за кандидатські дисертації, присвячені ідеям та історії Великого князівства Литовського (ВКЛ).
Парламент визначив 12 покровителів 2024 р. Як зазначила речниця Національного центру культури Йоанна Банцеровська, завдяки багатьом видатним постатям у сфері культури відбуватиметься багато цікавого.
2024-й проголошено Роком Іммануїла Канта. Таке рішення ухвалили на сесії воєводської ради Вармінсько-Мазурського воєводства.
Виставка присвячена Групі Ладося – дипломатам, які були причетні до видачі нелегальних паспортів, аби рятувати євреїв від знищення.