Росіяни шукали могилу царського генерала, а знайшли останки прадіда «Інки»

Росіяни шукали могилу царського генерала, а знайшли останки прадіда «Інки»

У місті Ардаган у Східній Туреччині виявили останки підполковника Кароля Жепецького, прадіда Данути Седзікувни, «Інки». Про це у понеділок, 22 травня, повідомив Інститут національної пам’яті Польщі. Труну із чудово збереженим тілом знайшли на колишньому католицькому цвинтарі.

У повідомленні про виявлення останків Жепецького ІНП посилається на публікацію російського порталу Gazeta.ru. «Спочатку було оголошено, що це останки російського генерала Василя Геймана, командувача часів російсько-турецької війни 18771878 рр. Росіяни вислали на місце спеціаліста російського військово-історичного архіву Олега Честякова, щоб той ексгумував та ідентифікував тіло. Із розмови журналістів видання із Честяковим стало зрозуміло, що це не Гейман, а підполковник Кароль Жепецький», – повідомив ІНП.

Відповідно до повідомлення та фотографій, опублікованих на порталі, тіло, знайдене на території колишнього католицького цвинтаря в Ардагані (Туреччина), чудово збереглося. У російській статті, як звернув увагу ІНП, немає інформації про те, що Жепецький був прадідом героїні польського підпілля.

За повідомленням Інформаційного радіо-агентства, ідентичність встановили турецькі спеціалісти на основі документів, зібраних в архівах місць поховання та деталей чудово збереженого одягу.

Жепецький, офіцер 20-го стрілецького корпусу, помер у 1894 р. від тифу. Його донька, Гелена Тимінська, є бабусею Данути Седзікувни, «Інки».

«Оскільки росіяни сподівалися знайти на цьому місці тіло генерала Геймана, вони залучили до пошуків багатьох осіб, яких вони привезли до Туреччини. Головне запитання полягає в тому, чи набула би справа розголосу, якби вони знали, кого знайшли?» – запитує автор повідомлення на сторінці інституту.

«Підполковник Жепецький був заступником командувача у 20-му полку. Водночас він підкреслював, що є поляком і католиком. У той час у російській армії служило багато поляків. Польські зем’яни вважали, що потрібно готувати синів до майбутньої боротьби за незалежність», – читаємо на сайті ІНП.

«Інка» була санітаркою 5-ї віленської бригади Армії Крайової. 20 липня 1946 р. її арештувала Служба безпеки. Дівчину посадили у гданську в’язницю. Після важкого слідства її засудив до смертної кари Військовий районний суд у Гданську. Вирок виконали 28 серпня 1946 р.

У 2014 р. група ІНП під керівництвом професора Кшиштофа Швагжика під час робіт на Гарнізонному кладовищі у Гданську знайшла та ексгумувала останки молодої жінки із простріленим черепом, які ідентифікували як останки Данути Седзікувни. 28 серпня 2016 р., у 70-ту річницю смерті «Інки», на гданському Гарнізонному кладовищі відбулося урочисте перепоховання її та іншого солдата 5-ї віленської бригади Армії Крайової Фелікса Сельмановича, «Загончика», якого розстріляли разом із «Інкою».

Джерело: tvp.info