Варшава, збережена у пам’яті

Варшава, збережена у пам’яті

Триває період відпусток, тому ми хотіли би підказати, як можна цікаво провести цей час у Варшаві.

Триває період відпусток, тому ми хотіли би підказати нашим читачам, як можна цікаво провести цей час у Варшаві. І один із таких варіантів може запропонувати «Dom spotkań z historią» – «Дім зустрічей з історією». Йдеться про цикл літніх прогулянок «Warszawa zapamiętana» – «Варшава, збережена у пам’яті».

Що це таке, нам розкажуть Марія Павляк і Пьотр Гуммель з організації «WAWstep», що об’єднує варшавських екскурсоводів.

Пьотр Гуммель: Цикл «Варшава, збережена у пам’яті» – це цикл прогулянок, які ми, власне кажучи, в цьому сезоні вже вкотре повторюємо. Адже минулого року ми співпрацювали з «Домом зустрічей з історією» і з осередком «Карта», котрі мають дуже великий спільний архів усної історії, тобто спогади мешканців Варшави про міжвоєнний період, а також про 40-ві та 50-ті роки. І це для нас нагода подивитися на суспільну історію Варшави й те, як місцеві громади у різних частинах міста функціонували. Отже, під час таких прогулянок ми вмикаємо згадані записи та – як історики й екскурсоводи – додаємо до цього відповідний контекст. Ми водимо мешканців різними районами. Це відкриті прогулянки, що зараз завжди відбуваються щосуботи о 16 годині.

– Перша прогулянка минулої суботи вже відбулася. Як враження?

Марія Павляк: Перша прогулянка вже відбулася, ми були на Повіслі. Прогулянка була винятково вдалою, якщо йдеться про кількість учасників, бо прийшли близько 80 осіб. Отже, це стало для нас дуже приємною несподіванкою, особливо, беручи до уваги те, що погода зараз – на початку канікул – несприятлива. І найважливіше те, що ми оглядали більш північні частини Повісля, неподалік вулиці Добра, хоч починали від вулиці Карова, тобто від того місця, де розташований «Дім зустрічей з історією», та слухали спогади варшав’ян про Варшаву 20–30-х років. Оте їхнє Повіслє вже зовсім не існує, побачити його можна лише на фотографіях або ж почути про нього в таких спогадах.

 

– Дуже гарно, що така ініціатива викликала живий інтерес. А хто бере участь у цих прогулянках: мешканці Варшави чи туристи, що прибули до столиці?
– По-різному. Ми маємо вже трирічний досвід прогулянок Варшавою і можна сказати, що залежно від теми формується дуже різна аудиторія. Здебільшого це люди середнього віку і молодь. Рідко це родини з дітьми, бо такі прогулянки не розраховані на дітей, тому вони приходять нечасто. Туристи також не є нашими постійними учасниками. Отже, найчастіше це мешканці певної околиці. Наприклад, у суботу виявилося, що в прогулянці беруть участь багато мешканців Повісля, котрі додатково розповідали чимало цікавих історій, які ми не знали. Отже, мені здається, що це такий цікавий розвиток історії як для нових, так і давніх мешканців Повісля.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ВІДПОЧИНОК НАД БАЛТИКОЮ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ПОГОДИ
НА КОНЯХ У БЕЩАДИ
НА ДВОХ КОЛЕСАХ – НА МАЗУРАХ
НАЙГАРНІШИМ І НАЙДОВШИМ ВЕЛОШЛЯХОМ ЕКЗОТИЧНОЮ ПОЛЬЩЕЮ

– Які вони ставлять запитання, що їх цікавить?

Пьотр Гуммель: Так, справді, буває дуже по-різному. Але дуже цікаву історію ми мали в квітні минулого року, коли, власне, я проводив екскурсію по Варшавському житловому кооперативі на Жолібожі, на яку також, попри дощ, прийшли близько 80 осіб, зокрема й мешканці Жолібожа. І це, власне кажучи, була така собі дискусія: я щось розповідав, але також ми розмовляли. До того ж, я також із Жолібожа, отже, встановився такий дуже тісний зв’язок із учасниками, котрі розповідали про те, як їм жилося у подвір’ях. А розповідаючи про міжвоєнний період, вони казали про те, наскільки там змінилися умови життя, чи планування квартир було таке саме, як виглядали відомі жоліборські сквери, а також, як змінилося життя житлового кооперативу вже за часів Польської народної республіки, де ініціатива знизу була встановлена згори. Отже, все це дуже цікаве, а також, як мені здається, найбільш варте уваги.

– А якою взагалі є мета таких прогулянок Варшавою? Це місто, безперечно, приховує безліч загадок. Отже, йдеться про те, аби їх відкривати й показувати іншим?
– Так, хоча головною метою, що її «Дім зустрічей з історією» визначив собі на самому початку, була популяризація певної Інтернет-сторінки, яку було створено в рамках проекту усної історії, яка, власне, й називається «Warszawa zapamiętana» – «Варшава, збережена у пам’яті». Тож насправді йшлося про популяризацію аудіозаписів. Натомість, нашою метою як екскурсоводів є показати, що Варшава дуже швидко змінюється. Це можна було побачити й минулої суботи, адже в останні п’ять років на Повіслі відбулися грандіозні зміни, котрі мало хто ззовні може зауважити. Це видно лише тим, хто там буває. Ми, власне, мали таку можливість, бо ще недавно навчалися в університеті, тому пам’ятаємо, як Повіслє виглядало. А є такі люди, що бувають там надзвичайно рідко й не усвідомлюють того, наскільки швидко це місто змінюється. А цей район, що протягом багатьох років був всіма забутий, сьогодні є одним із найважливіших, якщо йдеться про кількість новобудов. Також ми прагнемо показати, що чимало будинків за останні кілька років змінили свій вигляд, а, наприклад, у міжвоєнне двадцятиріччя вони виглядали цілковито інакше. Окрім цього, варшав’яни змінюють свої вподобання, хочуть бувати в щораз інших місцях.

– Отже, в суботу Ви були на Повіслі. Що далі? Розкажіть, будь ласка, детальніше про програму таких зустрічей.

Пьотр Гуммель: Так, наступної суботи о 16 годині ми вирушаємо з-під Бельведеру та мандруватимемо Південним середмістям. Ця прогулянка називатиметься «Від маленьких палаців до хмарочосів», тобто ми розмовлятимемо про такий буржуазний та, мабуть, найелегантніший у міжвоєнний період район Варшави, який виник на межі 19 і 20 століть. Сьогодні про околицю Лазєнок і Уяздовських алей ми думаємо як про центр міста, а насправді поруч із сьогоднішньою площею Люблінської унії були пусті ділянки, сади, якісь старі аристократичні палаци. І лише пізніше, через те, що там було дуже багато місця для нових споруд, з’явилися найвищі на той час хмарочоси, оті дуже елегантні кам’яниці. Тож атмосфера там цілковито змінилася. Отже, ми переходимо від Повісля, що ще в міжвоєнний період було ремісницько-робочим районом, до такого собі hi-life’у тогочасної Варшави. Також із дуже цікавими контекстами, адже це був район, де за часів розділу Польщі мешкало дуже багато росіян, включно із найвищою аристократією.

– Скільки така екскурсія триває і чи ще можна на неї записатися?
– Записуватися не потрібно, ми запрошуємо всіх. Завжди можна також від нас від’єднатися, адже під час прогулянки не треба бути присутнім від самого початку до кінця. Ми усвідомлюємо, що не всі фізично можуть здолати цю відстань. Хоча, це недовгі екскурсії. Кожну прогулянку ми плануємо приблизно на 2 години. Отже, це така досить інтенсивна програма. Натомість, необхідно пам’ятати, що кожен охочий може приєднатися до нас без жодних проблем.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy