Міжнародний робочий комітет утворення нового музею, місця пам’яті на території колишнього німецького табору смерті у Собіборі, прийняв одноголосне рішення про продовження співпраці в теперішньому складі. Про це повідомило польське міністерство культури та національної спадщини.
Це відповідь на закиди на адресу польської влади, які були опубліковані в понеділок у повідомленні російського МЗС. Претензії стосуються відмови залучати Росію до проектування музею на території колишнього німецького табору у Собіборі.
«Членами міжнародного комітету утворення нового музею, місця пам’яті на території колишнього німецького табору смерті у Собіборі, є представники Голландії, Ізраїлю, Словаччини та Польщі. Польщу представляє державний секретар у міністерстві культури та національної спадщини Ярослав Селлін», – повідомило у вівторок інформаційному агентству «PAP» Міністерство культури і національної спадщини.
«На засіданні 12 і 13 червня 2017 р. Міжнародний комітет проекту утворення нового музею, до якого входять представники Польщі, Ізраїлю, Голландії, Словаччини, прийняли одноголосне рішення продовжувати співпрацю в теперішньому складі, що працює вже 10 років, щоб завершити активні роботи над новою формою вшанування. Ухвалено рішення не залучати чергових партнерів до комітету. Рішення міжнародного комітету (а не тільки Польщі) не є відмовою від інших форм участі Росії у проекті. Зокрема, передбачається її участь у вшануванні 75-ї річниці повстання в Собіборі. Державний секретар мінкультури Ярослав Селлін повідомив про це посла РФ офіційним листом», – пояснило Міністерство культури та національної спадщини, коментуючи опубліковане в понеділок, 31 липня, повідомлення російського МЗС, у якому владу Польщі звинувачують у відмові долучення Росії до проекту музею, місця пам’яті на території колишнього німецького табору смерті.
За оцінкою Москви, «прийнято аморальне з погляду історичної правди рішення».
Російське МЗС повідомило, що «російська сторона отримала запрошення долучитися до участі у проекті відновлення музею, місця пам’яті у Собіборі, у 2013 р.» і тоді «висловила готовність взяти активну участь в увіковічненні пам’яті в’язнів концентраційного табору». Також, як повідомило МЗС: «Москва висловила готовність зробити значний фінансовий внесок у роботи на місці пам’яті».
У заяві польську сторону звинувачують у тому, що «під різними приводами» вона висувала «все нові умови участі у проекті, про які російська сторона не була повідомлена». У заяві йдеться також про те, що «в липні надійшло офіційне повідомлення із Варшави про те, що на засіданні міжнародної комісії, що управляє проектом, яке відулося 12–17 липня 2017 р., було ухвалене рішення «продовжувати співпрацю в теперішньому складі, який існував вже кілька останніх років».
«Ми вважаємо ухвалення такого рішення аморальним з погляду історичної правди. Складно заперечити, що участь Росії у створенні відновленого музею, місця пам’яті у Собіборі, є абсолютно обґрунтованою, – заявило МЗС Росії. – Намір не допустити Росію до кола учасників проекту – це частина русофобії, яку останнім часом Варшава відкрито демонструє, і прагнення поляків накинути власне бачення історії, применшуючи роль СРСР та Червоної армії у Другій світовій війні».
Табір смерті у Собіборі діяв із березня 1942 р. до жовтня 1943 р. Роботи, метою яких є утворення музею розпочалися у травні цього року. Проект утворення музею – це ініціатива Польщі, Голландії, Ізраїлю та Словаччини, започаткована у вересні 2008 р. Напрямки та завдання окремих етапів проекту сформулював комітет, що складається із представників держав-учасників проекту. Архітектурно-художня концепція нового місця пам’яті була обрана у 2013 р. на міжнародному конкурсі.
За останніми даними істориків, німці вбили у Собіборі близько 170 тис. євреїв із Польщі та інших країн Європи. За попередніми оцінками йшлося про 250 тис. жертв. Табір смерті в Собіборі був одним із трьох таборів смерті, поряд із Треблінкою та Белжцем, які були створені в рамках операції «Рейнхард», тобто заходів, що мали на меті знищення всього корінного та депортованого єврейського населення на території Генерального губернаторства.
Джерело: RMF24