Чехія після парламентських виборів. Що означає перемога Бабіша?

Чехія після парламентських виборів. Що означає перемога Бабіша?

Чехи були втомлені попередніми елітами. Чергові вибори в європейських країнах показують проросійські тенденції. Це коментарі польських експертів.

Після парламентських виборів у Чехії переможна партія, ANO, почала переговори з іншими політичними силами. Проте, як передбачається, сформувати стабільну урядову коаліцію буде нелегко. У результаті голосування 20–21 жовтня перемогла партія мільярдера Андрея Бабіша ANO. Позитивні результати здобули також антисистемні угрупування: Чеська піратська партія і крайня права партія Свобода і пряма демократія (SPD). Поразки зазнали соціал-демократи, які досі були при владі.

Чому чехи надали перевагу Андреєві Бабішу, пояснює аналітик Осередку східних студій у Варшаві Якуб Ґрошковський.

Тому, що були втомлені колишніми елітами, угрупуваннями, які були при владі від 1989 р. Тобто Громадянської демократичної партії (ODS), що на цих виборах зайняла друге місце, проте з другим найгіршим результатом в історії, і Чеської соціал-демократичної партії, яка також отримала найгірший із 1992 р. результат. Розчарування елітами було, так би мовити, «повзучим». Останніми роками результати лівоцентристської Соціал-демократичної партії (ČSSD) і правої ODS радикально знижувалися. В кожних виборах з’являлися нові партії, переважно невеликі, і, як правило, після одного періоду правління зникали з парламенту, а на їхнє місце претендувала чергова нова надія на відновлення політичного життя. Цього разу рух ANO подолав цей фатум і після чотирьох років у парламенті, в уряді, рішуче поліпшив свій результат, отримав на третину голосів більше. ANO центристською програмою унаочнює помилки традиційних лівих і правих сил. Це не екстремістська та не антисистемна партія, вона проти істеблішменту. Заявляє: «Дорогі чехи, вам живеться кепсько, а могло б бути набагато краще, якби державу очолювали компетентні політики, що кажуть правду, є чесними і не обікрадають вас». А протягом усіх цих років при владі були некомпетентні злодії і корупційна мафія, як іноді заявляє Бабіш.

«Партія Андрея Бабіша програмно неідеологічна», – звертає увагу експерт Осередку східних студій.

Головне послання, яке Бабіш має для суспільства: «Я з цим справлюсь». Якщо є проблема, Бабіш звертається до простонародної мудрості, мовляв, не треба шукати складних вирішень, досить розглянутися, як воно функціонує в інших державах, і якщо тільки політики не крастимуть, грошей вистачить на все. Потрібно лише призначити компетентну особу на відповідну посаду і так, як у підприємстві, якщо вона не справлятиметься, її звільнять. Бабіш пропонує модель централізму в управлінні державою. У передвиборчих інтерв’ю він заявляв про плани їздити країною, відвідувати територіальні самоврядування, мобілізувати до дій. Якщо необхідно, він здобуде складну медичну апаратуру для лікарні, доведе до закінчення будову кільцевої дороги. Це також пов’язано з тим, що, хоч Бабіш має вплив на частину ЗМІ, проте більшість ЗМІ, які формують громадську думку, критикують його. Бабіш зосереджує у своїх руках могутню політичну владу. Як прем’єр-міністр він визначатиме завдання спецслужбам, матиме доступ до всієї інформації в державі. Разом із тим, це другий найзаможніший громадянин Чехії. Щоправда, його компанії передено в трастовий фонд, але однією з осіб, що ним керують, є його дружина, отже, можна гадати, він має якийсь вплив на ці компанії. Отже, якого б рішення не приймав Бабіш як політик, він майже завжди буде в ситуації конфлікту інтересів. Саме тому його критикують ЗМІ, і тому він надає перевагу безпосередньому контактові з виборцями.

«Ставлення Андрея Бабіша до Польщі представляли як недоброзичливе ще перед тим, як він увійшов до політики», – каже польський експерт Якуб Ґрошковський.

Відколи він увійшов до політики, дуже рідко висловлювався у справах, пов’язаних із Польщею, і важко було би робити йому закид у негативному чи неохочому ставленні до Польщі. Щодо європейської політики Бабіш каже те, що хочуть почути його виборці. Він не є повнокровним політиком, зате він є повнокровним бізнесменом, який кілька років тому відважився на політичну кар’єру. Питання закордонної, європейської політики його не цікавили, але, якщо він стане прем’єр-міністром, представлятиме країну на засіданнях Європейської ради, прийматиме рішення. Угрупування ANO 2011, яке очолює Бабіш, належить до родини ліберальних партій (ALDE – Альянс лібералів і демократів за Європу). Проте через програмну неідеологічність, важко було б назвати цю партію ліберальною. Перед виборами Бабіш критично висловлювався про перспективу входження Чехії до Єврозони, критично оцінював ідеї передання повноважень окремих держав установам ЄС, рішуче висловлювався про міграційну кризу, форсував ідею, що ЄС повинен, урешті-решт, взяти повний контроль над своїми кордонами, і заявляв, що так звані міграційні квоти (тобто приділення окремим державам визначеної кількості іммігрантів) не є жодним вирішенням. Отже, він не представляє найбільш радикальної течії. Найімовірніше, європейська політика Андрея Бабіша буде трансакційною. Він входитиме в коаліції з різними державами, залежно від того, що визнає найбільш вигідним у цей момент. Наприклад, не буде за всяку ціну співпрацювати в рамках Вишеградської групи.

Така думка аналітика Осередку східних студій Якуба Ґрошковського. Натомість історик, публіцист Єжи Тарґальський на прикладі виборів у двох європейських країнах звернув увагу на певну закономірність.

І вибори в Австрії, і вибори в Чехії показали, по-перше, що суспільствам набридли традиційні партії, які в політиці є вже давно, по-друге, вони підтримали євроскептичний, назвімо так, напрям – рішуче протистоять імміграції, яка має знищити національну ідентичність і дестабілізувати суспільну ситуацію в наших державах. І, на жаль, на цьому фоні чималу підтримку здобули також проросійські тенденції і партії. В Австрії це партія Гайнца Крістіана Штрахе (ультраправа Австрійська партія свободи), а в Чехії – партія Буреша (це його псевдонім як співробітника комуністичної розвідки), насправді його звати Бабіш, але для мене він – оперативний контакт Буреш.

Що означає перемога такої людини?

Це означає, як заявив сам Буреш-Бабіш, що він намагатиметься втягнути Росію в європейську політику. Поки під приводом Сирії. В першій своїй заяві ймовірний майбутній прем’єр-міністр Чехії заявив, що сирійський конфлікт необхідно вирішити за допомогою американсько-російської співпраці. Якщо росіян офіційно запрошують до вирішення світових проблем, бо в цьому випадку йдеться також про еміграцію із Сирії до Європи, це означає, що вони отримують нові можливості дестабілізації та розпалювання конфліктів. Тобто нові можливості ставити свої вимоги взамін за обіцянку пізніше припинити ескалацію напружень.

Доктор Єжи Тарґальський звернув увагу на ще один важливий факт. Приблизно до кінця 90-х років Росія зосереджувалася на лівому політичному крилі.

Натомість, після 2000 р., звісно, цієї межі не потрібно сприймати так чітко, але разом із приходом до влади Путіна Росія вирішила інвестувати не на лівиці, а на правиці. Люди цього не усвідомлюють! Активність на правому політичному крилі, зокрема крайньому, є всесвітньою тенденцією. Росія підтримує американські крайні праві сили і поміркованих правих та екстремістів у Європі. Намагається реалізувати глобальну політику, стати лідером правих і центристських рухів, опорою, що протистоятиме дегенератам із лівиці.

За словами експерта, для Росії важливо відкривати чергове поле конфлікту і здобувати нові можливості розбивання єдності Євроспільноти й проникати у внутрішню політику країн ЄС.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy