Замість канікул у Сінгапурі – арешт

Замість канікул у Сінгапурі – арешт

Перед виїздом із країн Шенген варто перевірити, чи немає у вас несплачених штрафів. Про наслідки уникнення покарання дізналася Анна Гліщинська, яка через заборгованість у Польщі не змогла полетіти на омріяні канікули до Сінгапуру.

Жінка запланувала переліт на 15 серпня. Історію описуємо у грудні, тому що її героїня саме зараз розповіла про пригоду порталу tvnwarszawa.pl. Сподіваємося, її досвід вбереже від подібних випадків усіх, хто колись отримав штраф і забув про оплату.

«Усе було підготовлено й заплановано. Ми приїхали у варшавський аеропорт, звідки мали летіти до Азії. Пройшли чек-ін і прибули до місця паспортного контролю», – розповідає Анна Гліщинська. Жінка не сподівалася, що це зруйнує її плани і вона потрапить не на борт літака, а під арешт.

«Я нічого не знала»

«Ніщо не вказувало на те, що людина, яка перевіряла мій паспорт, викличе прикордонників. Мене забрали і сказали, що в мене борг перед державним бюджетом на суму 100 злотих. Моє затримання мене здивувало та шокувало. Я не знала про жодну заборгованість», – пояснює Гліщинська.

За цей час, поки жінка давала пояснення, чоловік уже сідав до літака. «Він не знав, що сталося. Подзвонив із літака і запитав, чому я не пройшла перевірку. Я сказала, що арештована і не полечу», – згадує Анна. Вона визнає, що могла забути про штраф, і не знала, що може потрапити через це під арешт.

Процедури

«Представники прикордонної служби також розуміли абсурдність ситуації, але процедури – це процедури. Доки хтось не оплатить штраф, я сидітиму чотири дні. Тобто 25 злотих за день», – рахує вона.

Жінка намагалася сама врегулювати заборгованість, однак процедури не давали такої можливості. Єдина можливість потрапити на волю – надати оригінал підтвердження оплати штрафу.

«Було свято. Було складно зробити переказ. Ми живемо у Глівіце, але маємо знайому в столиці. Вона поїхала на єдину відчинену пошту й оплатила рахунок. Через п’ять годин я доїхала до аеропорту із підтвердженням. Лише тоді мене випустили», – згадує Гліщинська.

Анна Гліщинська каже, що через арешт вона не вилетіла вчасно. Щоби приєднатися до чоловіка, вона купила нові квитки за кілька тисяч злотих. До Сінгапуру вона потрапила на два дні пізніше, ніж планувала, а вся ситуація коштувала їй чимало нервових клітин.

«На щастя, все закінчилося. Я дізналася, що до мене люди також «сиділи» за дрібні порушення ПДР, наприклад перевищення швидкості чи погане паркування. Перед вильотом можна опинитися під арештом для депортованих», – підводить підсумки жінка.

Прикордонна служба уточнила, що сам штраф – не причина затримання в аеропорту. Анна Гліщинська находилася в розшуку, оскільки суд, ймовірно, замінив неоплачений штраф на ув’язнення.

Посилення законодавства

Затримання в аеропорту – це результат посилення положень Прикордонного кодексу Шенгенської зони. З 7 квітня 2017 р. кожен мандрівник, який прибуває до цієї зони чи виїжджає за її межі, перевіряється в національних і європейських базах даних. Прикордонна служба не хотіла повідомити, яка інформація про громадян може стати перешкодою в перетині кордону Шенгенської зони.

«Під час прикордонної перевірки проводиться процедура, відповідно до розпорядження установи, яка проводить пошук. Якщо людину потрібно затримати, ми її затримуємо», – пояснила Агнєшка Голіас, речниця головного коменданта Прикордонної служби.

Коли ми запитали про те, що зробити, щоб уникнути несподіваної затримки на кордоні, речник сприйняла це «як питання про те, що зробити людям, оголошеним у розшук, щоб уникнути арешту».

Нагадаємо, що до 7 квітня, користуючись правом вільного пересування, проводилася мінімальна перевірка, яка полягала у встановлені особи та перевірці дійсності документів.

Після змін норм Прикордонна служба має ретельно перевіряти кожну особу: чи не оголошена вона у розшук, чи не заборонено їй в’їзд до ЄС і чи не встановлено загрозу цієї людини для державної безпеки чи громадського порядку.

Поштова адреса

Чому ж Гліщинська дізналася про борг аж в аеропорту? На думку адвоката Пйотра Кашев’яка, така ситуація могла статися через недбалість і неотримання листів від правоохоронних органів.

Кашев’як нагадує, що нам потрібно пам’ятати про перевірку поштової скриньки. «Потрібно реагувати на всі листи. У цьому випадку поліція або суд точно висилали листи. Є правило, згідно з яким, якщо ми не отримуємо пошти, а в скриньці буде повідомлення про спробу вручення, це сприймається як вручення листа», – пояснив адвокат.

«На практиці вважається, що ми отримали лист та ознайомилися із його змістом. У зв’язку із цим без нашого відома та присутності може відбутися розгляд справи у суді. У цій ситуації, ймовірно, незаплачений штраф замінили на арешт і видали відповідний ордер. Жінку могли затримати також в інших ситуаціях, наприклад під час зупинки за кермом», – сказав Кашев’як.

Джерело: www.tvn24.pl