Репортаж BBC про Польщу. Запитання про кризу ідентичності та стан демократії

Репортаж BBC про Польщу. Запитання про кризу ідентичності та стан демократії

"Радикальна політика зараз піймала попутний вітер, але чорні хмари врешті змусять Варшаву змінити курс", — так британський телеканал розповідає про Польщу. Кореспондент BBC шукав відповідь на запитання: “чи в Польщі ми бачимо кінець ліберальної демократії”.

Матеріал про Польщу показав канал “BBC Two” у понеділок у публіцистичній програмі “Newsnight”.

“Повернення людям гідності, культури та віри”

Закордонний кореспондент BBC Майк Томсон оцінив, що через 25 років після виходу з Польщі російських військ країна переживає “кризу ідентичності”. “Спершу дорога до ЄС була єдиним шляхом. Але зараз суспільство охоплює новий націоналізм”, — каже журналіст.

Як додає, партія влади з 2015 р. “Право і справедливість” апелює до невдоволення західними ліберальними цінностями, підкреслюючи “традиційні ідеали польськості” та обіцяючи “повернення людям гідності, культури та віри”.

“Багато осіб переживають, що авторитарна, на їхню думку, партія захоплює владу, підпорядковуючи судочинство, втручаючись у ЗМІ та обмежуючи громадянські права”, — перераховує Майк Томсон, додаючи, що матеріал BBC має перевірити побоювання про те, що “в Польщі спостерігається кінець ліберальної демократії”.

Невдоволення західними цінностями

Томсон приїхав до Польщі, щоби поговорити, зокрема, із виборцями “Права і справедливості”. Працівники фабрики в Острові Мазовецькій пояснювали репортеру, що, на їхню думку, ЄС “надто сильно втручаєтьсяв у польські справи”, бо “Польща — це незалежна країна і має власні справи, у які ніхто не повинен втручатися”.

“Якщо йдеться про Євросоюз, то все не так, як ми собі уявляли”, — визнав у розмові з кореспондентом BBC Вальдемар Кембісти, один із працівників заводу. “Коли я був на Марші незалежності [11 листопада 2017 р., — ред.] і відзначав дуже важливе національне свято Польщі, Тіммерманс сказав, що у Варшаві йшли 60 тис. фашистів. Тобто він назвав фашистами мене і мою родину. Я собі такого не бажаю, бо не відчуваю, що я фашист, і ним не є. Мій дідусь загинув під час Другої світової війни в Аушвіці. Я не дозволю робити із мене фашиста”, — пояснив він своє невдоволення.

Натомість мер Острові Єжи Бауер говорив про “патерналістське ставлення ЄС до громадян”, що, на його думку, “дуже болісно” і “багатьма людьми сприймається особисто”.

BBC звернув увагу на популярність соціальної програми “500+”, показуючи розмову із матір’ю трьох дітей, 27-річною Монікою Субдою, яка хвалить уряд за те, що “може забезпечити своїх дітей усім”. “Я раніше не могла, не мала таких грошей, як зараз”, — підкреслює жінка.

Є криза чи немає?

BBC звертає увагу: якщо Польща надалі йтиме тим самим шляхом, “найбільший бенефіцієнт Європейського Союзу втратить підтримку ЄС”.

У цьому контексті згадується також висловлювання Корнеля Моравецького із 2015 р., батька теперішнього прем’єр-міністра та старшого маршала Сейму. Тоді він говорив, що “благо народу, суспільне благо повинне бути вище закону, навіть вище конституції”.

Брюссель, як підкреслюється в матеріалі, засудив впроваджені в Польщі зміни у системі судочинства, такі, як збільшення можливостей покарання суддів чи зниження їхнього пенсійного віку. Віце-голова Європейського парламенту від партії “Право і справедливість”, професор Здзіслав Краснодембський вважає це “безпідставним втручанням”.

У програмі він пояснив, що часто колегам із Європарламенту говорить, щоб замість того, аби критикувати Польщу, вони поглянули на свою країну.

“Я не можу прийняти ситуацію, коли люди з інших держав, що не знають ситуації, не говорять польською, не бувають у Польщі, порівнюють Польщу з Росією, Туреччиною чи іншими недемократичними державами”, — пояснює він, запевняючи, що громадянські права у Польщі знаходяться “у безпеці”.

Протилежної думки був професор Радослав Марковський із Вищої школи суспільних наук у Варшаві, який під час розмови з BBC аргументував, що “Польща уперто шукає ворогів”: “Одним із них є Європейський Союз. Німеччина — це, звичайно, номер один. Це дуже ефективний спосіб єднання людей”.

Професор Лентовська: "Йдеться про владу"

Колишня суддя Конституційного суду, професор Ева Лентовська оцінила, що “суспільство повільно дозріває”, а протягом 30 років соціальна сфера була дуже занедбаною. Тепер Польща пожинає плоди, тому люди кажуть речі типу “гендерною свободою жінок дітей не прогодуєш”.

На запитання про мотивацію “Права і справедливості” вона однозначно відповіла, що йдеться про “владу”. “Чому влада маніпулює засобами масової інформації? Щоби вони були слухняними. Чому маніпулює людьми? Щоби вони не бунтували. Чому хочуть, щоби судді не були надто самостійними? Щоби приймали рішення, потрібні політичному проекту”, — каже вона.

Кореспондент BBC відвідав також Центр прав жінок у Варшаві, зазначивши, що кілька місяців тому під час набігу поліції звідти забрали багато документів, що викликає побоювання за свободу діяльності громадських організацій.

Майк Томсон, посилаючись на розмови з молодими поляками, підкреслив, що деякі з них кажуть, що прагнення відновити “традиційну польськість” буде насправді затягуванням “монокультурного корсету”. “Зміни, на мою думку”, йдуть до гіршого. І, що мене дуже засмучує, понад 40 % суспільства буде ним радіти”, — каже одна із молодих жінок.

Збираються чорні хмари

На думку професора Марковського, польська влада не зможе постійно вести таку політику. Як він переконував у розмові із BBC, Польща “проходить конституційну кризу”.

“Поділ влади не існує. Верховенство права багато разів порушувалося президентом та партією. Ми маємо справу із порушенням чинної законної конституції і ставимо собі єдине питання: коли ці люди стануть перед Трибуналом. Я думаю, це рано чи пізно станеться”, — оцінив він.

“Радикальна політика Польщі зараз піймала попутний вітер завдяки популізму”, — підбиває підсумки BBC. Але, “чорні хмари врешті змусять Варшаву змінити свій курс, коли почнеться конфлікт із Брюсселем”.

За повідомленням Польської медіа-агенції після трансляції матеріалу ведуча підкреслила, що BBC звертався до представників польського уряду із пропозицією розмови, “але в той вечір ніхто не був доступним”.

Джерело: www.tvn24.pl