Польща і світ
Дивовижна історія про вцілілого після Голокосту. З неба впав шмат печеної яловичини

Минулого тижня вшановували День пам’яті жертв Голокосту. З цієї нагоди користувачі соціальних мереж ділилися історіями своїх родичів. Одна історія привернула особливу увагу.

День пам’яті жертв Голокосту, відомий також, як Йом ха-Шоа, цього року припадав на другий тиждень квітня. Свято, як і шабат, розділене на два дні. Розпочалося 11 квітня ввечері й закінчилося наступного дня в такий же час. Цей день — це національний день пам’яті в Ізраїлі, затверджений Кнессетом. Це нагода пригадати історії євреїв, які пережили Голокост. Такою історією поділився у "Твіттері" Стівен Блек, який представив долю свого дідуся.

Марш смерті

Головним героєм є Мюррей Годфінгер, який був ув’язнений в Аушвіц II-Біркенау. Зараз 91-річний чоловік охоче ділиться своїми історіями зі студентами. Його онук вирішив поділитися однією із них в Інтернеті.

У січні 1945 р., коли російські солдати наближалися зі сходу до Біркенау, Годфіфер разом з іншими в’язнями був змушений брати участь у так званому марші смерті — примусовій евакуації з табору. Чоловік був втомленим, змерзлим і голодним. Раптом він побачив над головою щось, що летіло до нього. За мить предмет вдарив його у груди. Він виявився близько кілограмовим шматком печеної яловичини.

Подарунок небес?

Годфінгер був шокований. Він озирнувся і виявив, що інші в’язні не помітили, що сталося. Тому вирішив сховати м’ясо під сорочкою. Наступні два дні він їв яловичину, що допомогло йому вижити. Багато інших ув’язнених загинули від виснаження під час маршу.

Як так сталося, що в руки Годфінгера несподівано упало м’ясо? Під час евакуації німці їхали в танках і броньованих автомобілях вздовж лінії маршу. Час від часу вони кидали їжу, щоб побачити, як євреї за неї б’ються. Годфінгеру пощастило, що його товариші по недолі не помітили м’яса, що летіло в їхньому напрямку. Це допомогло йому вижити. Він був єдиним членом сім’ї, якому вдалося вижити. У таборах загинули його батьки та вісім братів і сестер.

Реакція користувачів Інтернету

Історія Годфінгера стала популярною серед користувачів Інтернету. Багато з них поділилися публікаціями Стівена Блека та залишили позитивні коментарі. Онук чоловіка зізнався, що Годфінгер розплакався, почувши, як люди реагують на його історію.

Джерело: Wprost

Схожі публікації
Згідно з результатами опитування Центру вивчення громадської думки CBOS, 71 % респондентів вважає, що в наш час потрібно бути більш чуйним і готовим допомагати іншим людям. Протилежної думки дотримуються 22 % опитаних.
Може виявитися, що в крипті під кафедральним костелом похована не перша, а третя дружина князя Януша Острозького – представника династії, яка володіла Тарновом. У вчених є докази.
Концерт на даху будівлі студії звукозапису Apple у Лондоні був записаний як заключна сцена фільму Let it Be режисера Майкла Ліндсі-Хогга.
Інститут національної пам’яті Польщі організовує загальнонаціональний художній конкурс для молоді «Герой на всю сотню» з нагоди столітнього ювілею польської національної валюти.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2024», у рамках якого підлітки з Польщі та України, серед них – діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
У Центрі східноєвропейських студій Варшавського університету невдовзі завершиться прийом заявок на XXXI Нагороду часопису «Przegląd Wschodni» за книги, видані у 2023 р.
Інститут Великого князівства Литовського оголосив шостий конкурс на здобуття Премії імені Юліуша Бардаха. Її надають за кандидатські дисертації, присвячені ідеям та історії Великого князівства Литовського (ВКЛ).
Парламент визначив 12 покровителів 2024 р. Як зазначила речниця Національного центру культури Йоанна Банцеровська, завдяки багатьом видатним постатям у сфері культури відбуватиметься багато цікавого.
2024-й проголошено Роком Іммануїла Канта. Таке рішення ухвалили на сесії воєводської ради Вармінсько-Мазурського воєводства.