Нелегальна контрабанда іммігрантів до Польщі

Нелегальна контрабанда іммігрантів до Польщі

Проблема нелегальної контрабанди іммігрантів до Польщі зростає, бо, як завжди, йдеться про великі гроші, які заробляють посередники. Гостем ефіру "Польського радіо для закордону" був публіцист тижневика “Sieci”, один із співавторів тексту про мафію в Польщі Марек Пиза.

Спір про те, чи приймати іммігрантів, чи ні, триває вже кілька років, тим часом виявляється, що хвиля іммігрантів надходить до Польщі крадькома. Наскільки великі масштаби цього явища?

Саме в цьому і полягає парадокс, адже уряд Польщі всілякими можливими способами захищається від того, щоб прийняти визначену Євросоюзом кількість іммігрантів. Останнім часом йшлося про 7 тис. осіб. Тим часом орієнтовно така ж кількість іммігрантів прибуває до Польщі неофіційними шляхами. Масштаби цього явища насправді важко оцінити. Те, про що ми зазначаємо в нашому тексті, відповідає обсягу діяльності фірм, які ми називаємо агентствами. Бо це агентства, які займаються посередництвом у всіх процедурах, що стосуються легалізації перебування іммігрантів на території Польщі. Одне таке агентство упродовж року може привезти кілька сотень нелегалів, а таких агентств у самій лише Варшаві — кілька десятків. Ми не знаємо скільки точно, тут запитання, чи відповідні служби знають? Натомість відповідь на інше запитання, тобто чи служби знають про масштаби цього явища, скільки осіб нелегально потрапляє до Польщі, про які кількості нелегальних документів йдеться, вражає, бо точно про це нікому не відомо.

Ви пишете про мафію. Чому це мафія?

Ми називаємо це мафією, оскільки все це діє як класична, добре організована злочинна група. Ми маємо справу з порушенням закону, тобто легалізацією всупереч закону перебування іноземців на території Польщі. Існує ціла система оформлення підроблених документів, проте передусім те, що зразу впадає в очі, – це підставні фірми. Тут теж використовується класичний метод, тобто використовуються люди, в яких є якісь проблеми (алкоголіки, залежні від азарту, боржники тощо), яким обіцяють прибуток. Вони відкривають фірму, ця фірма вдає роботодавця, який потребує, наприклад, кільканадцятьох працівників, і далі визначає критерії. Тобто звертається з запитанням до відповідних органів у державі, чи хтось у Польщі спроможний виконувати цю роботу. Для прикладу, шукаємо людину, яка володіє англійською та пенджабською і знає ринок килимів, зарплата 2100 злотих брутто. Управління зайнятості, природно, відповідає, що нікого такого в Польщі немає, і на цю обіцянку роботи до Польщі приїжджає іммігрант, до того ж не один. Очевидно, ніхто не планує їх приймати на роботу, бо все це підставні фірми, вони наймають тільки на папері. Це простий сценарій, але його важко перевірити, тому такі фірми це використовують.

Звідки прибувають до Польщі ці люди, як їх заохочують, якщо пів-Африки та Азії знає, що в Німеччині живеться прекрасно?

Так, але в Польщі більш ліберальні правила, ніж на заході Європи. У Польщі право тимчасового проживання надається навіть на три роки. Ці люди не хочуть зразу потрапляти в Німеччину, Іспанію, Швецію чи Францію. Спершу вони потрапляють до Польщі, де отримують зелене світло на три роки, а далі можуть безперешкодно пересуватися по всій Шенгенській зоні. Як вони до нас потрапляють? Для цього використовується мережа агентів торгівлі живим товаром, тобто є агент у Пакистані, Бангладеш, Тунісі тощо. Цей агент виходить на зв’язок з агентом у Польщі або загалом у ЄС і направляє людину безпосередньо до визначеної “фірми”. Оплату за послуги легалізування перебування нелегала збирають на кожному етапі діяльності, це по кілька тисяч євро. Отже, в цілому за перебування в Польщі одна людина платить приблизно 20 тис. євро.

Чому ці люди приїжджають до Польщі? Чи вони мріють про краще життя, хочуть працювати?

Частина з них – так. Звичайно, ми не хочемо узагальнювати. Знаємо, що в Польщі перебувають кілька сотень тисяч іноземців, які приїжджають на роботу, ми не стверджувати, що всі вони намагаються обманути систему. Але все залежить теж від країни, про яку ми говоримо, бо, наприклад, в’єтнамці, філіппінці мають дуже добру репутацію, вони хочуть приїжджати до Польщі, хочуть працювати, асимілюються, це чесні люди і працівники. Проте, коли ми говорили про те, що до Польщі масово приїжджають люди з Непалу, Пакистану, Іраку, з мусульманських країн, ми вражені, оскільки цим людям важливо тільки отримати дозвіл на перебування.

Але на цих людей тут ніхто не чекає, бо ж фірми, фактично, не існують. Що далі відбувається з цими особами?

Це чергова група іммігрантів, яких кидають напризволяще. Тобто вони знаходяться в Польщі, але в них немає роботи, яку їм пообіцяли. Так, у них є карта тимчасового перебування, але ця карта дозволяє їм працювати виключно в цій одній фірмі, яка їх сюди “запросила”. Тобто ніхто не знає, що з ними відбувається далі, куди вони зникають, оскільки ніхто цього не відстежує. Прикордонна служба навіть не має доступу до онлайн-системи закладу соціальних страхувань, щоб перевірити, чи ці люди взагалі застраховані і хто їх страхує.

Бізнес прибутковий, конкуренція велика, і в момент, коли одне агентство прогоряє, миттєво створюється інше. Як на все це реагують польські спецслужби?

Тут, на жаль, немає позитивної відповіді. Агентство внутрішньої безпеки не хотіло відповідати на наші запитання. За нашою інформацією, їм просто нічого сказати. Ми, звичайно, хотіли б вірити, що Агентство внутрішньої безпеки контролює всю територію, знає справу і масштаби цієї проблеми, але, відповідно до наших неофіційних розмов із представниками служб, недооцінено обсяги цієї патології. Прикордонна служба, звичайно, знає про цей бізнес, але їм бракує людей і процедур. Я маю надію, що буде створено кризовий штаб, що Міністерство внутрішніх справ, Агентство внутрішньої безпеки, Прикордонна служба дуже серйозно зацікавляться цим питанням.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy