Боротьба за/проти «Nord Stream 2»

Боротьба за/проти «Nord Stream 2»

«Австрія, яка 1 липня перейняла головування в Раді Європейського Союзу, швидше за все, не поспішатиме працювати над газовою директивою ЄС, яка спрямована проти «Nord Stream 2», – заявив журналістам дипломат ЄС. «Це погана новина для Польщі», – підкреслив він. Польща, яка є одним із найбільших противників будівництва газопроводу, прагне швидко прийняти поправки до цієї директиви.

Європейський парламент уже проголосував за зміни, але досі бракує позиції країн ЄС. Триває робота в Раді ЄС. У першій половині 2018 р. за них відповідала Болгарія, яка головувала в установі, але темпи переговорів були повільними. Хоча Польща та багато країн ЄС закликали до їх прискорення, щоби новий закон міг швидко набрати чинності, болгари наголосили на необхідності подальших консультацій.

Сумніви на засіданнях представників країн-членів висловлювала, зокрема, Німеччина, яка найбільше зацікавлена ​​в успіху «Nord Stream 2». Берлін вимагає подальшого правового аналізу проекту поправки. Проте деякі дипломати вказували на те, що це лише привід для відтермінування роботи над поправкою.

Високі ставки

Ставки високі, оскільки набрання чинності нової директиви може вплинути на прибутковість газопроводу, мета якого з’єднати Росію з Німеччиною через Балтійське море.

Проект поправки до газової директиви не складний із юридичного погляду, однак має ключове значення для європейського газового ринку: впроваджені зміни мають чітко показати, що підводні частини газопроводів у межах ЄС повинні діяти відповідно до положень третього енергетичного пакету.

Прийняття таких положень може мати величезний вплив на прибутковість «Nord Stream 2». Важливий час, оскільки будівництво газопроводу вже почалося.

Відень не поспішатиме

Частина дипломатів не сумнівається, що Відень, який головуватиме в ЄС до кінця року, не буде схильний швидко працювати над новими правилами, адже Австрія зацікавлена в тому, щоби «Nord Stream 2» запрацював – у проекті задіяна австрійська компанія «OMV».

«Австрійці, які приступили до президентства в ЄС 1 липня, швидше за все, не поспішатимуть із роботою над газовою директивою, яка спрямована проти «Nord Stream 2», – сказав дипломат ЄС.

Деякі експерти відзначають, що сповільнення роботи може призвести до того, що газопровід буде створено ще до набрання чинності нового законодавства. «Може бути так, що під нові правила підпадатимуть лише нові газопроводи. Отже, йде гра на час», – вказує дипломат.

На заваді можуть стати вибори

Перешкодою для швидкого прийняття нових правил також можуть стати наступні вибори до Європарламенту. «Варто пам’ятати про виборчий календар. Вибори до Європарламенту відбудуться у травні наступного року і, якщо до цього часу держави-члени не узгодять остаточних положень (газової директиви), ними займатиметься наступний склад парламенту. Якщо це станеться, ймовірно, справу розглядатимуть восени 2019 р. Тоді може бути надто пізно», – сказав дипломат ЄС.

Європейські джерела вказують на те, що зустрічі послів показали, що близько 20 країн ЄС хочуть прискорити роботу над директивою. Дипломати підкреслюють, що Австрія не зможе повністю блокувати проект. «Ми розраховуємо на те, що в якомусь вимірі проект зможе зробити крок уперед після канікул», – зазначає один із них.

Немає згоди данців

На руку противникам будівництва «Nord Stream 2» лишається відсутність згоди Копенгагена щодо того, аби газопровід проходив дном територіальних вод Данії.

«Органи влади Фінляндії, Швеції та Німеччини вже дали таку згоду. Нові данські норми не вказують необхідного терміну для прийняття рішення. Через це можлива велика затримка будівництва», – вказує дипломат. Згідно з новим законодавством Данії, компетентні органи можуть не дати згоди на будівництво газопроводу з причин, пов’язаних із зовнішньою політикою та національною безпекою. Дотепер причини могли мати лише екологічний характер.

Відсутність такої згоди з боку данців було би величезною перешкодою для реалізації проекту. Це підвищило би вартість будівництва, оскільки проект поки передбачає, що маршрут буде проходити вздовж траси «Nord Stream 1». Також це може збільшити тривалість будівництва. Дипломат вказує, що ймовірні затримки в реалізації можуть призвести до того, що нові газові правила ЄС стосуватимуться також «Nord Stream 2».

Нові аргументи

За останні тижні Німеччина почала використовувати нові аргументи у справі «Nord Stream 2». На червневій зустрічі міністрів у Люксембурзі представники Берліна аргументували, що невдовзі повинні початися переговори між Росією, Україною та Європейською комісією щодо майбутнього транзиту газу через Україну після завершення договору, дійсного до 2019 р. Набрання чинності директиви могло би послабити переговорні позиції Єврокомісії. Тому, як повідомляють джерела ЄС, німецький міністр стверджував, що директива повинна бути частиною цих переговорів, а роботу над нею не варто прискорювати.

На тому ж засіданні в Люксембурзі Польща закликала прискорити роботу. До заклику приєдналися ще 10 країн ЄС, проти виступили Австрія, Бельгія, Нідерланди та Німеччина.

Відповідно до поточного плану, «Nord Stream 2» буде готовий до кінця 2019 р., а потім Росія має намір обмежити передачу газу через трубопроводи, що проходять через Україну. Проти будівництва «Nord Stream 2», крім Польщі, виступають країни Балтії та Україна.

Партнерами російського «Газпрому» в цьому проекті є п’ять західних енергетичних компаній: австрійська «OMV», німецькі «BASF-Wintershall» та «Uniper», французька «Engie» та британсько-голландська «Royal Dutch Shell».

Російський «Газпром» анонсував, що після будівництва «Nord Stream 2» транзит через Україну може підтримуватися на «певному рівні», а українська сторона буде змушена обґрунтувати «економічну доцільність нового транзитного контракту».

Зустріч на саміті

У четвер у Брюсселі з нагоди саміту НАТО відбудеться польсько-американська зустріч щодо «Nord Stream 2». (...)

Джерело: www.tvn24.pl