Його назвали полонієм на честь Батьківщини Марії – країни, яку стерли з карти Європи. Через кілька місяців, 26 грудня, разом із Густавом Бемоном вони повідомили про відкриття чергового хімічного елемента – радію.
Полька досліджувала ефект випромінювання різними речовинами. Спочатку вона відкрила, що проби, які містили торій або уран, є радіоактивними, проте є ще щось, крім цих елементів, що теж є джерелом випромінювання. Чергові дослідження підтвердили її припущення про те, що існує новий, невідомий досі елемент. До досліджень долучився П’єр Кюрі. Вони разом намагалися знайти цей новий елемент у смоляній обманці – одній із руд урану. Вони використовували для цього звичайний хімічний аналіз. У ході досліджень стало ясно, що потрібно шукати не один, а два елементи. Вчені взялися за видобування згаданих елементів у чистому вигляді. Вони купували за власні гроші великі кількості уранової руди, а дослідження проводили в дерев’яному хліві.
«Навіть мови не було про потрібне приладдя, що мали в загальному вжитку всі хіміки. В нас були тільки кілька старих соснових столів, пічок для плавлення мінералів і газових пальників», – писала дослідниця.
Подружжя Кюрі дослідило випромінювання радію й полонію, дійшовши висновків, що радіоактивні сполуки світяться, солі радію виділяють тепло, забарвлюють порцеляну і скло, випромінювання проникає крізь повітря і деякі предмети. П’єр Кюрі піддав свою руку кількагодинній дії радію, спостерігав та описував рану, яка утворилася й не гоїлася. У 1903 р. Марія представила докторську дисертацію «Дослідження радіоактивних тіл». Варто додати, що саме Склодовська-Кюрі вигадала слово «радіоактивність».
Марія і П’єр вели спільний журнал досліджень, навперемін записуючи чергові досліди й результати. Попри це, тільки П’єра подали за відкриття радіоактивності як кандидата в комітет Нобелівської премії. Тому стосовно цього він написав листа, у якому заявив, що його «кандидатуру потрібно розглядати разом із Марією Кюрі, адже ми спільно проводили дослідження радіоактивних тіл».
Його побажання взяли до уваги, і в 1903 р. Марія, П’єр та Анрі Беккерель отримали Нобелівську премію з фізики.
Джерело: niezalezna.pl