Союзники Кремля у Європейському Союзі

Союзники Кремля у Європейському Союзі

Успішне стримування російської агресії Україною не гарантує їй перемоги без підтримки союзників на Заході, – переконані українські і європейські експерти. Своєю чергою, ця підтримка залежить від курсу, який провадять європейські лідери щодо Москви.

Саме на розкол європейської єдності і пошук союзників на Заході і в країнах Азії зараз скеровані головні зусилля Кремля.

Маніпулювання Кремля протиріччями між окремими європейськими країнами, інформаційна війна проти не лише України, а й цілого Заходу щораз більше турбують і офіційний Київ, і провідні європейські столиці. На цьому фоні переговори Трампа з Путіним спричинили цілу зливу стурбованості і критики на Заході.

Німецький політолог і фахівець із російського ультранаціоналізму та авторитаризму Андреас Умланд не вважає, що хтось із західних лідерів справді довіряє Путіну і готовий піти на якісь оборудки із ним. Водночас він зазначив, що світові політики мають удавати переговори з Путіним, щоби заспокоїти суспільну думку всередині своїх країн: «Зараз дуже значна напруга в Західній Європі щодо напруження між Заходом і Росією. Люди просто бояться Третьої світової війни. Тому політики, навіть якщо не бачать сенсу в переговорах з Росією, вимушені цим займатися».

На цьому тлі, на думку Умланда, Кремль посилює свої намагання скористатися з таких настроїв і прагне отримати для себе максимальну політичну та економічну вигоду. А це можливо лише, внісши розбрат у монолітну політику ЄС і поставивши під сумнів європейські демократичні і політичні цінності. Одним з таких тестів стала російська анексія Криму та агресія на Донбасі.

«Росія тестує згуртованість Заходу і як вона може тут просунути свій варіант вирішення донбаської проблеми. Я не думаю, що Україні тут варто аж так турбуватися. Бо такі трюки ще мали певний ефект кілька років тому. Зараз обережність та стриманість західних лідерів щодо російських спроб сягнула такого ступеню, що я не вважаю, що може статися розрив між провідними країнами Заходу, чи стануться якісь переговори на шкоду Україні. Тут явно є й такий момент, що Росія намагається спричинити недовіру до західних держав окремими переговорами».

Серед тих держав, які Москва розглядає як своїх потенційних союзників, опитані експерти назвали Угорщину, Італію, Австрію, Німеччину, Туреччину та Нідерланди. Водночас, як сказав президент Інституту світової політики Євген Магда, в Путіна є одразу кілька цілей і векторів впливу на Захід.

«Перше – це максимальна дестабілізація Сполучених Штатів і позиції президента Дональда Трампа. Я не думаю, що він підтримує Трампа. Він своїми діями намагається розхитати Сполучені Штати як осередок демократичного світу і робить це досить послідовно. Другий вектор – послаблення санкцій ЄС проти Росії. Я думаю, ми будемо це спостерігати в грудні цього року. Санкції буде збережено, бо цілком їх скасувати ЄС не може, інакше дасть ляпаса сам собі. Але зменшити їх, показати відсутність європейської єдності, я думаю, Путіну цілком до снаги. Бо він пропонує цілком вагомий політичний хабар. З одного боку, продаж російських енергоресурсів за стабільними цінами у високих обсягах, що стимулює економічний розвиток. А з іншого боку, він готовий купувати європейські високотехнологічні товари. Тобто, товари з високою доданою вартістю. Він фактично готовий забезпечувати економічне зростання Європи. Третій вектор – вплив на пострадянські держави. В Росії є достатньо багато ресурсів для впливу. Є союзники. І протидіяти цьому потрібно асиметрично».

Головним акцентом у цій асиметричній протидії Магда вважає наголос на європейських цінностях, які варто підняти на вищий рівень, ніж економічні інтереси мешканців і бізнесу європейських держав.

«Чи готові вони іти на збитки, чи готові представники істеблішменту говорити про це зі своїми громадянами? А це, до речі, стосується і України зокрема. Піти на певні обмеження економічних можливостей заради відмови від співпраці з Росією. Це і здійснення протидії в інформаційній сфері. Бо Росія тут дуже вправно використовує демократичні традиції і правила. Західному світові доведеться їх змінювати. Підходити до них достатньо прагматично. Розуміти, що інформаційна війна і гібридна агресія проти західного світу тривають. Це спроможність давати оцінки тим західним політикам, які спеціалізуються на «розумінні Путіна». Це теж достатньо складний момент, бо європейська політична культура не передбачала таких речей упродовж десятиліть. Але світ змінюється і Заходу доведеться на все це реагувати».

На відміну від Магди, директор київського Центру політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов не вважає, що Росії вдається маніпулювати цілими європейськими країнами. Він бачить, що Путін лише смикає за нитки своїх окремих маріонеток і маргінальні політичні сили на Заході.

«Це строката команда – від ультраправих до ультралівих популістів. Отже, можна зробити висновок, що Путін підтримує не так політків, не так політичні сили, як процеси, тенденції і суспільні настрої, що руйнують підвалини західного світу, які фактично працюють на розпад західного блоку. Всі ці політичні сили, як мінімум, є євроскептиками. Це подвійний удар по єдності Євросоюзу і по його економічним позиціям. Вочевидь, у перспективі це спричинить занепад європейської могутності».

Головним завданням України в цій ситуації Олександр Леонов назвав якнайскорішу розбудову демократичних і ринкових інститутів із тим, щоби Україна набула такої ж інституційної стійкості, яку зараз демонструє Америка за теперішнього президента Трампа. Але крім впливу безпосередньо на Захід, Кремль провадить лінію ще й на просування своїх ставлеників на найвищі посади в країнах СНД, а також використовує азійські країни, насамперед Сирію, як інструменти тиску на Захід.

Своєю чергою, директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос сказав, що Москва продовжує загравати із близькими їй за ментальністю азійськими режимами і використовує при цьому ті самі штампи, що за Радянського Союзу. Але всі ці країни не мають для Кремля самоцінності і використовуються лише для тиску на Захід і розколу його єдності.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy