Білорусь–Польща: Варшава посилає сигнал Лукашенку

Білорусь–Польща: Варшава посилає сигнал Лукашенку

Президент Білорусі, який вже 25 років керує країною, делегував Польщі одного зі своїх найбільш довірених людей.

У Мінську говорять, що 68-річний Михаїл Мясніковіч є одним із небагатьох людей, які розмовляють з Олександром Лукашенко без страху. Він очолив його першу адміністрацію в 1995 р. Потім був президентом Академії наук Білорусі і прем’єр-міністром. У понеділок, 11 лютого, він приїде до Польщі як голова верхньої палати білоруського парламенту на запрошення голови Сенату Станіслава Карчевського. У Варшаві на нього чекає щільна програма. Він зустрінеться, зокрема, із президентом, прем’єр-міністром, главою дипломатії, маршалами Сейму і Сенату. Також відвідає Польську академію наук та Варшавський медичний університет. Це перший візит білоруського посадовця такого високого рангу у Варшаві протягом тривалого часу.

Ще не потепління

Спочатку Мяснікович мав зустрітися лише з маршалом Станіславом Карчевським, який останнім часом двічі перебував у Білорусі. Як стало відомо виданню «Rzeczpospolita», влада у Варшаві вирішила підвищити ранг цього візиту. Таким чином було вирішено дати Олександру Лукашенку сигнал, що в нього є альтернатива і він не приречений на Росію.

Протягом кількох місяців Росія пропонує Білорусі «глибоку інтеграцію» взамін на дешеву сировину і субсидії з російського бюджету, які Мінськ вже почав проїдати. На початку грудня глава російського уряду запропонував Білорусі запровадити єдину валюту, спільну грошово-кредитну та податкову політику, спільну прикордонну та митну служби. Це мінімум, якого вимагає Москва в рамках реалізації підписаної у 1999 р. угоди «Про створення Союзної Держави Білорусі та Росії».

Лукашенко зустрінеться з Путіним в наступну середу – вчетверте за два місяці. Але все вказує на те, що він не хоче відмовлятися від спроб поглибити відносини із Заходом. Після багатьох років заморожених відносин із ЄС Польща простягнула Білорусі руку. У Мінську був не лише Карчевський, а й прем’єр-міністр Матеуш Моравецький і глава Міністерства закордонних справ Вітольд Ващиковський.

«Протягом декількох років йшлося про потепління відносин із Білоруссю. Однак результатів цього потепління не видно. Ми чуємо про подальші репресії проти польської меншини. В першу чергу йдеться про невизнаний Мінськом Союз поляків у Білорусі, видворяються польські священики. Нічого не змінилося, за моїх часів було те ж саме, – говорить колишній посол Польщі в Мінську Лешек Шерепка. – Діалог із Лукашенком потрібно проводити навіть на найвищому рівні, але треба знати, що ви хочете отримати».

Старі проблеми

Лукашенко міг би, безумовно, призвести до прориву у відносинах із Варшавою, якби повернув 16 польських домів Союзу поляків у Білорусі на чолі з Анжелікою Борис. Польські доми, побудовані за гроші польських платників податків, були ще у 2005 р. забрані та передані організації, контрольованій владою.

Із тих пір вони використовуються в комерційних цілях. Але в Мінську про це ніхто не згадує. Більше того, білоруська влада за всяку ціну виштовхує Союз поляків у Білорусі з громадського простору. Цього року в організації виникли проблеми з проведенням різдвяних і новорічних зустрічей у різних регіонах Білорусі. Найбільш дивна ситуація сталася в грудні в Мінську, коли кілька сотень людей, що зібралися у залі, попросили вийти одразу після початку зустрічі. Навіть вимкнули світло та погрожували приїздом міліції. Ніхто не помітив, що у приміщенні був посол Польщі Артур Міхальський, який кілька днів тому обговорював деталі візиту до Польщі з Мясніковичем.

«Білоруська влада не пішла назустріч Союзу поляків у Білорусі. Ситуація поступово погіршується, – каже «Rzeczpospolita» Анджей Почобут, давній активіст організації та польський журналіст, що проживає в Гродно. – Білорусь, мабуть, визнала, що у справі польської меншини може розмовляти з Варшавою з позиції сили». У четвер мінська влада прийняла остаточне рішення щодо видворення польського священика Павла Кнурека. Численні звернення вірян і навіть втручання польських дипломатів не допомогли.

За попередніми повідомленнями «Rzeczpospolita», за останні сім років білоруська влада видворила майже половину всіх польських священиків. У 2012 р. їх було 152, на сьогодні залишилося лише 87.

Політики з табору Олександра Лукашенка не бачать у цьому проблеми. «Деякі польські священики намагаються прославляти єпископів із міжвоєнного періоду і навіть хотіли би зробити із них святих. Вони роблять відповідні виставки на цю тему. Єдиним дивом цих єпископів було те, що вони робили з білорусів поляків, а білоруських священиків відправляли до Берези Картуської (в’язниця часів Другої Речі Посполитої). Необхідно зрозуміти одну просту річ – у Білорусі немає жодного сантиметра польської землі. У 1921 р. Польща окупувала Західну Білорусь. Це потрібно знати», – говорить депутат білоруського парламенту Ігар Марзалюк, голова комісії з питань освіти, культури і науки.

«Добре, що Мяснікович їде до Польщі. Це доводить, що польські політики починають реально дивитися на Білорусь. Нарешті вони починають розуміти, що в чужий монастир зі своїм уставом не приходять», – додає він.

Розмовляти, попри все

Кандидат у президенти Білорусі на виборах 2006 р. і один із лідерів білоруської демократичної опозиції Олександр Мілінкевич стверджує, що антипольські настрої в Мінську «міцно вкоренилися».

«Антипольські та антикатолицькі настрої є пострадянським синдромом. Те ж саме стосується і ситуації з Союзом поляків у Білорусі, якою вже всі ситі по горло, її давно варто урегулювати. Досі існує думка, що поляки почнуть боротися за свої «креси» і що є небезпека «польського відродження». Такі думки я чув навіть у часи «перестройки». Ми живемо у XXI ст. і досі чуємо те ж саме, – каже Мілінкевич «Rzeczpospolita». – До тих пір, поки всі ці питання не будуть вирішені, не буде економічної та політичної співпраці. В оточенні Лукашенка є люди, які мають проєвропейські погляди. Залишається сподіватися, що їхня думка буде почута. Росія веде все більш агресивну політику, і це головна загроза для Білорусі. У Москві хочуть, щоб Білорусь стала частиною Росії. У цій ситуації надзвичайно важливо відновлювати добросусідські відносини з Польщею».

Джерело: Rzeczpospolita