Ришард Чарнецький: «Європейський Союз дивиться на ситуацію за східним кордоном очима Польщі»

Ришард Чарнецький: «Європейський Союз дивиться на ситуацію за східним кордоном очима Польщі»

«Європейський Союз дивиться на ситуацію за східним кордоном Польщі та ЄС очима цієї країни», – сказав в інтерв’ю польському прес-агентству євродепутат, колишній віце-президент Європарламенту Ришард Чарнецький.

Європарламент підбиває підсумки каденції, що добігає кінця.

PAP: Що, на Вашу думку, є найбільшим досягненням цієї каденції Європарламенту?

РЧ: Цікавою ідеєю була ініціатива, завдяки якій з’явилася можливість представити бачення майбутнього Європи та своїх країн у Європі окремими главами держав або прем’єр-міністрами країн-членів ЄС. У рамках цієї ідеї прем’єр-міністр Матеуш Моравецький у липні представив наше бачення Польщі в Європейському Союзі. Це дає можливість певного плюралізму в контексті майбутнього Європейського Союзу, і я вважаю це успішною і вагомою справою.

Другим плюсом стало помітне збільшення уваги до захисту християн у світі. Я пам’ятаю, що під час попередньої каденції, коли лунали заклики групи євродепутатів звернути увагу на права мусульманських уйгурів у Китаї, була відкинута наша поправка щодо прав китайських християн. Тобто раніше парламент був страусом, який ховає голову в пісок, коли йдеться про захист християн у світі.

Тепер це змінилося, ця проблема неодноразово підкреслювалася Європейським парламентом, зокрема його головою Антоніо Таяні. У кожному разі я з усім моїм критичним ставленням до Європейської комісії повинен визнати, що подібна тенденція була також у ЄК, оскільки колишній комісар (з питань освіти, підготовки кадрів, культури та молоді, – PAP) зі Словаччини, наш сусід і приятель Ян Фігель, став спеціальним представником Європейської комісії у справах захисту християн у світі. Це два найбільші плюси, які я бачу.

Чи ці плюси переважали?

На жаль, гадаю, що мінусів було більше.

У такому випадку, що вважаєте найбільшою поразкою ЄП цієї каденції?

Безумовно, ситуацію, в якій Європарламент відійшов від певного консенсусного принципу, де за відсутності чіткого поділу на коаліцію й опозицію рішення ухвалювалися консенсусом. Європейський парламент став явно ідеологізованим. Ми стали свідками спроб додати до багатьох резолюцій ідеологічні доповнення, які зовсім не пов’язані з темою цих резолюцій, особливо коли це стосується, наприклад, питання абортів. Це не додає престижу Європейському парламенту.

Ще одна річ. Європейський парламент, коли відбувся брекзіт, а ЄС був ослаблений, замість того, щоб відіграти об’єднавчу роль, займався поділом на Європу «А» і Європу «В», «старий» і «новий» ЄС. Про це свідчать численні дебати щодо Польщі, а також Угорщини, Словаччини, Чехії та Румунії. Це важка роль Європейського парламенту, який має об’єднувати, натомість він, безсумнівно, більше займався поділами Європи.

Незважаючи на свою скромну формальну роль у процесі прийняття рішень у сфері зовнішньої політики, парламент мав також певну неофіційну роль. Як Ви оцінюєте діяльність Парламенту в контексті міжнародних відносин?

Я думаю, що негативною є бездумна антиамериканськість, що запанувала після перемоги Дональда Трампа. Це поглибило і без того сильний скептицизм щодо США, який дещо уповільнився під час президентства Барака Обами. Тепер американський скептицизм повернувся з нечуваною раніше силою. Це погано свідчить про наш Європарламент, адже трансатлантичні відносини є основою для функціонування «політичної Європи», тобто ЄС.

У той час, коли Європейський Союз на фоні інших континентів економічно, демографічно слабшає, а політично його послаблює брекзіт, він повинен з особливими зусиллями дбати про союз зі США, а не робити подарунки Китаю та Росії.

Ви сказали, що дебати в Європарламенті щодо верховенства права в Польщі – це те, що Ви оцінюєте негативно. А яку ж користь дала робота Європейського парламенту Польщі?

Один із тижневиків, що виходить друком у Брюсселі, написав про польських депутатів Європарламенту, що вони «proud and loud», тобто «горді й голосисті». Я вважаю, що польська присутність, безумовно, була помічена, польський голос був почутий із питань енергетичної політики, кліматичної політики та східної політики.

Виявилося, що Польща мала рацію, дивлячись на Росію із підозрою. По суті, той факт, що Європейський Союз кожні півроку відновлює санкції проти Російської Федерації, є, можна сказати, виконанням польських вимог, а не підпорядкування країнам, які давно вимагали припинення цих санкцій, наприклад Італії. Незалежно від того, чи в Італії при владі євроскептичні праві чи ліві, цей постулат лишається таким. Однак, і про це заходить мова, Польщу та інші країни нашого регіону Росії не продають. Санкції накладаються одноголосно.

Дебати в Європарламенті про Україну, присутність Росії в Чорному морі, багато інших звітів із безпеки показали, що ЄС дивиться на ситуацію за східним кордоном Польщі та ЄС очима Польщі, а не очима Португалії, Греції або країн, які розташовані далеко від Росії, або відчувають до неї певні сентименти через спільноту православної віри. (...)

Якими, на Вашу думку, є пріоритети для наступної каденції Європарламенту?

Парламент повинен бути плюралістичним представництвом європейських народів, а не ідеологічним і політичним інструментом у руках тимчасової більшості. Завданням Європейського парламенту є вироблення гарного консенсусу щодо майбутнього ЄС між європейськими ентузіастами, єврореалістами та євроскептиками.

Я також вважаю, що Європейський парламент повинен контролювати Європейську комісію більшою мірою, оскільки це єдиний невиборний орган. Члени Європейського парламенту мають сильний виборчий мандат, як і представники держав і урядів у Європейській раді. У представників Європейської комісії його немає, тому вони й повинні контролюватися ЄП.

Як зміниться Європейський парламент і чи зміниться він взагалі у наступний термін?

Що стосується політичної географії, то, безумовно, буде зміна – я не хочу казати, що це зміщення праворуч, тому що все складно, але в напрямку тих, хто пов’язує майбутнє Європи з баченням Європи народів, а не із бездумним прагненням у напрямку федеральних Сполучених Штатів Європи. Однак, я вважаю, що сили обох цих прагнень будуть подібними.

Я не хочу зараз говорити про те, хто буде мати більше місць, але їх кількість буде приблизно однаковою. У зв’язку із цим я застерігаю обидві сторони від спроб проштовхувати рішення з різницею в кільканадцять голосів. Я вважаю, що Європейський парламент повинен показати Європейській раді, що рішення мають прийматися консенсусом, а не шляхом примусу до якоїсь позиції.

Чи будете Ви прагнути переобрання?

Я не буду говорити про своє майбутнє, тому що політика – це командна гра, а я гратиму на такій позиції в команді «Права і справедливості», на яку мене поставлять наш капітан Ярослав Качинський і команда.

Ви говорили про таке бажання?

Ця політика – це не візит до ресторану, коли можна вибирати страву з меню на власний смак. Це підпорядкування волі більшості у своїй команді.

Хто, на Вашу думку, був найактивнішим польським депутатом цього Європейського парламенту?

Думаю, що недооцінюється робота депутатки Ядвіги Вішнєвської, яка зробила величезну роботу в галузі енергетичної та кліматичної політики, а також, коли мова йде про представлення голосу розуму на комісії у справах жінок у Європарламенті.

Проте я повинен сказати, що багато польських депутатів, які важко працюють, і, незважаючи на те, що про них не говорять на телебаченні, дійсно відстоюють польські інтереси. У принципі я можу сказати, що переважна більшість польської делегації в групі європейських консерваторів і реформістів добре попрацювала на благо країни в цій каденції.

Джерело: kurier.pap.pl