Німеччина зраджує Європі

Німеччина зраджує Європі

Польський портал пише, що Берлін готує перезавантаження з Росією та скасування санкцій.

Якщо німецькі політики з Християнсько-демократичного союзу (CDU) починають відверто заявляти, що для покращення відносин із Росії потрібно скасувати санкції проти цієї країни, то це означає, що Берлін планує нове відкриття у своїх взаєминах із Москвою. Майбутня нова угода цих двох столиць заснована, зокрема, на газопроводі Nord Stream 2 та домовленостях за спинами держав Центральної Європи, незважаючи на війну, що там триває, нагадує найтемніші моменти історії Старого континенту. Про це пише портал energetyka24.pl.

«Якщо ми хочемо кращих відносин (із Росією), то мусимо скасувати санкції», – написав у Twitter Міхаель Кретшмер, прем’єр Саксонії та депутат Християнсько-демократичного союзу. Цей коментар був опублікований відразу після його зустрічі з президентом Росії під час Економічного форуму в Санкт-Петербурзі та призвів до справжньої бурі. На слова Кретшмера відреагувала навіть голова німецьких християнських демократів Аннеґрет Крамп-Карренбауер, яка сказав, що санкції зберігатимуть до того часу, поки Росія не змінить своєї поведінки в Криму і на сході України.

Попри позицію Крамп-Карренбауер, Кретшмер не відмовився від своїх слів, що ставить голову християнських демократів, можливу наступницю Анґели Меркель, у дуже незручну ситуацію.

У ще більш незручну ситуацію Німеччина ставить решту Європейського Союзу, який, керуючись принципом поваги до міжнародного права, повинен діяти будь-якими способами, аби покарати ті суб’єкти, котрі не виконують договорів. Таким суб’єктом є Росія, держава, яка порушила, зокрема, Будапештський меморандум, здійснила анексію Криму, активно веде військові дії на сході України, збила пасажирський літак MH17 та незаконно напала на українські кораблі неподалік Керченської протоки, аби потім ув’язнити українських моряків. Тому країни ЄС очікують, що Німеччина, економічний і політичний лідер, покаже на прикладі, як насправді виглядає повага до верховенства права та демократії.

Тим часом Берлін на очах цілої Європи, ймовірно, починає процес перезавантаження з Москвою. На додаток, німці вже побудували міцні підвалини для нової угоди з державою Путіна. Однією з них є газопровід Nord Stream 2. Хоча Німеччина вже нині є одним з найбільших продавців блакитного палива в Європейського Союзі, після завершення Nord Stream 2 і будівництва допоміжних газопроводів Берлін зможе постачати газ у всі країни регіону, що копіюватимуть його енергетичну політику.

Тут видно стратегію «виграв-виграв» («win-win»): Росія продає газ Німеччині (і збагачується, отримуючи при нагоді політичні впливи, бо газ для Москви є політичною зброєю), а Німеччина перепродує цей газ усередині Євросоюзу (і також збагачується, отримуючи заодно політичні впливи). Ідеальна основа для перезавантаження.

Несподіваним союзником Берліна може стати новий президент України Володимир Зеленський. Його команда припускала, що не виключеним є референдум у справі мирної угоди з Росією. Важко знайти в Україні політичні сили, що погодилися би на перемир’я з Москвою без повернення територій, захоплених росіянами. Також важко сподіватися, що Кремль забере своїх людей із Луганська, Донецька і Криму, повертаючи status quo ante. Німеччина може ефективно використати звістку про референдум, наголошуючи: оскільки сама Україна, жертва війни 2014 р., обмірковує початок перемовин із Росією, то Європейський Союз не повинен перешкоджати цьому процесу та скасувати ті інструменти, що завдають удару у відносини з державою Путіна.

Потрібно пам’ятати, що Берлін запевнив Київ, що Україна збереже статус транзитної країни для постачання російського газу навіть після запуску Nord Stream 2. Можливе перезавантаження з Росією ще більше послабить і так насправді нікчемні гарантії – важко вказати, якими інструментами і для якої справжньої мети Німеччина мали би захистити українців від перенаправлення потоку блакитного палива з Росії на їхню територію.

А як у зв’язку з цим виглядає Росія? У країні Путіна справи не йдуть добре. Російська економіка не у найкращому стані, популярність президента зменшується, над ключовою сировинною промисловістю нависли американські санкції. У таких умовах поступки з боку ЄС можуть виявитися рятівними.

На жаль, кроки попереднього перезавантаження з Росією за влади президента Обами та його адміністрації показують, що зменшення тиску на режим Путіна неминуче призводить до посилення апетиту Кремля і подальших ще більш агресивних кроків.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy