Польща та низка інших країн заблокували запис саміту ЄС про «кліматичну нейтральність»

Польща та низка інших країн заблокували запис саміту ЄС про «кліматичну нейтральність»

Записи остаточних висновків з саміту, в яких йшлося про досягнення кліматичної нейтральності Європейського Союзу до 2050 р., були заблоковані Польщею та кількома іншими країнами ЄС.

Запис зведено до короткого заклику, про що повідомили пізно ввечері джерела, наближені до уряду у Варшаві. Як пише агентство «Reuters», проти були також Чехія, Угорщина та Естонія. Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький підтвердив, що посилення положень про викиди парникових газів викликало спротив Польщі.

Більшість країн-членів ЄС хотіли, щоби саміт ЄС зобов’язав Європейську комісію та Раду ЄС створити рамки для визначення того, яким чином до 2050 р. ЄС має досягти кліматичної нейтральності, але не вдалося переконати усіх. Висновки з саміту приймаються одноголосно.

Цього запису раніше не було у проекті висновків, хоча посилання на кліматичну політику ЄС були включені до стратегічного порядку денного ЄС, що обговорювався протягом декількох тижнів, а також у загальному плані дій для ЄС на наступні п’ять років.

Спротив кількох країн

«Ми не можемо дозволити собі встановлювати нові кліматичні цілі без відповідних розрахунків і засобів», – сказало джерело, наближене до польської делегації.

«Ми не могли взяти на себе зобов’язання, не знаючи його ціни. Ніхто не зміг представити економічні розрахунки на користь цієї ідеї», – сказало джерело однієї з країн, які були проти, агентству «Reuters».

Як пише «Reuters», у висновках саміту остаточно було лише положення, що закликає Європейський інвестиційний банк підтримувати заходи, спрямовані на захист клімату, а також заява, що така діяльність має відбуватися в рамках здорової конкуренції та враховувати значні відмінності в європейській «енергетичній суміші».

«Для переважної більшості держав-членів кліматична нейтральність мала бути досягнута до 2050 р.», – йдеться в документі, який цитує агентство.

«Ми не прийняли подальших цілей»

Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький заявив у Брюсселі в кулуарах саміту, що ЄС не прийняв додаткових «ще більш амбітних кліматичних цілей». «Ми захистили інтереси польських громадян, польських підприємств», – підкреслив він.

«Ми не могли з цим погодитися. Ми повинні мати дуже ретельний аналіз, а також конкретику: заходи, компенсаційні механізми, які додаткові кошти можуть бути виділені Польщі, польським громадянам, польським підприємцям», – сказав Моравецький.

«Разом із Вишеградською групою та Естонією ми не включили до висновків 2050 р., а це на практиці означає, що ми не прийняли додаткових, ще більш амбітних кліматичних цілей сьогодні, захистивши таким чином інтереси польських підприємців, громадян, які несли би ризик додаткового оподаткування, витрат. Ми не могли з цим погодитися», – додав він.

Польща побоюється, що збільшення кліматичних амбіцій шкодитиме її економіці, яка залежить від вугілля. «Ми не даємо згоди на збільшення кліматичних цілей, тому що мають бути чітко визначені умови можливих механізмів компенсації для держав-членів, регіонів і галузей», – заявив прем’єр-міністр Матеуш Моравецький перед початком засідання. Як підкреслив, формулювання щодо справедливої та відповідальної енергетичної трансформації – це занадто мало.

Польське дипломатичне джерело, близьке до учасників переговорів, вже повідомило, що Варшава не погодиться на будь-які цілі на 2050 р. без поділу навантаження між країнами ЄС і компенсацій для країн, від яких трансформація вимагатиме найбільших зусиль.

Кліматична нейтральність

ЄС має на меті скорочення викидів CO2 до 2030 р., але досягнення нульового впливу на клімат потребуватиме більше зусиль. До недавнього часу Німеччина була проти збільшення цілей, побоюючись, зокрема, наслідків для свого автомобільного сектора, але Берлін змінив свою думку під впливом високих результатів «Зелених» на виборах до Європарламенту.

Європейська комісія, яка минулої осені представила довгострокове бачення кліматично нейтральної економіки до 2050 р., зазначила, що її впровадження потребуватиме спільних дій у семи сферах. Мова йде про енергоефективність, відновлювану енергію, чисту, безпечну та мережеву мобільність, конкурентоспроможну промисловість та економіку закритого циклу, інфраструктуру та міжсистемні зв’язки, біоекономіку та природні поглиначі вуглецю, а також зберігання CO2 для вирішення проблем викидів.

Джерело: www.tvn24.pl