Поляки, засуджені за кордоном, можуть відбувати покарання у своїй країні

Поляки, засуджені за кордоном, можуть відбувати покарання у своїй країні

Засуджені до позбавлення волі поляки відбувають покарання переважно в Польщі. Проте інколи вони вважають за краще залишатися за ґратами за кордоном, наприклад у Великій Британії. Там у них родина і кращі умови.

Інститут юстиції Польщі нещодавно опублікував звіт про передачу засуджених і взаємне визнання судових вироків польськими та іноземними судами. Серед європейських країн Польща має середню активність. Найбільше справ має Районний суд у Варшаві, а також Районні суди в Любліні та Бидгощі.

Усе більше засуджених повертаються до Польщі, щоби відбути закордонні вироки у своїй країні. Більшість із них самі погоджуються повернутися. Проте 14 % залишаються у країнах тимчасового проживання. Причина? Сім’я за кордоном або слабкі контакти з батьківщиною. Перелік злочинів, за які вони відбувають покарання, дуже довгий: від крадіжок і пограбувань до вбивств чи викрадень.

У 2015 р. польські суди направили за кордон 108 заяв про визнання покарань. Через два роки їх нараховувалося 110. Найбільше потрапило до Німеччини (25 %). На другому місці – Велика Британія (17,6 %), за нею – Нідерланди (14,9 %) та Швеція (10 %). Список замикають Киргизстан (1), Вірменія (2) та Україна (1). До Польщі найчастіше переводяться в’язні, які відбувають дво- та трирічні покарання. Бували і більш тривалі ув’язнення (зокрема, довічне) або коротші (два-три місяці).

При поверненні до країни тривалість покарання не має особливого значення. Враховується життєва ситуація засудженого. Він не може просто відмовитися повертатися. Однак, якщо обґрунтує своє небажання, суд повинен це врахувати.

Як правило, польські громадяни віддають перевагу поверненню до країни на час покарання.

Але не всі. Приклад? Норвезький суд засудив поляка до п’яти років ув’язнення за численні пограбування і крадіжки та постановив депортувати його з країни. Проте Районний суд Радома відмовився приймати засудженого поляка на відбування покарання, оскільки той відмовився. Він послався на те, що прожив у Норвегії 10 років, має там подругу та дітей, а в Польщі буває рідко (двічі на рік на свята).

«Поляки, якщо немає екстраординарних сімейних причин, прагнуть відбувати покарання у Великій Британії. Причина проста. Вони часто мають відкриті камери, один раз на тиждень готують собі їжу, їх робота належним чином оплачується, діють центри підтримки для сімей», – відзначає адвокат Ян Кшемінський.

Із 1 січня 2012 р. у кримінальному процесі запроваджено взаємне визнання судових рішень. Поправка зобов’язала національні судові установи виконувати іноземні рішення судів. Це відбувається згідно з польським законодавством. Суд повинен розглянути такі справи швидко. Він ухвалює рішення не лише щодо виконання вироку. Польський суд також видає висновки щодо того, чи справді відбуття покарання в Польщі буде кориснішим.

«Механізми визнання та виконання судових рішень іншими державами, а також депортації не є прозорими», – пишуть автори звіту, підготовленого Інститутом юстиції. (…)

Джерело: Rzeczpospolita