Польща пасе задніх у ЄС за видатками на охорону природи

Польща пасе задніх у ЄС за видатками на охорону природи

Державні витрати на «екологічні інвестиції в Польщі напрочуд низькі. А потреби – величезні. Чи вдасться їх задовольнити?

У 2018 р. Польща виробила близько 12,5 млн тонн сміття, з яких лише 28 % збирається роздільно, за останніми даними Головного управління статистики. «В Німеччині на сміттєзвалищах лишається лише 1 % відходів, у Польщі, натомість, приблизно 60–70 %», – каже Ришард Паздан, експерт у справах охорони навколишнього середовища із Business Centre Club.

Лише 74 % населення використовує очисні споруди, а частка енергії з відновлюваних джерел у загальній кількості виробленої електроенергії сягає 14 % (також дані Головного управління статистики за 2017 р.). Територія Польщі все більше нагадує степи, погіршується водний баланс. Кожної зими повертається проблема забруднення повітря. Багато вказує на те, що Польща неспроможна подолати смог.

ПОЛЬЩА ПАСЕ ЗАДНІХ

Це лише приклади проблем, які Польща повинна подолати сьогодні, щоби захистити навколишнє середовище. Тим часом державні витрати на ці цілі здаються напрочуд низькими. За даними Євростату (статистичного бюро ЄС), у 2017 р. вони становили лише 0,4 % ВВП (дані за 2017 р.). Цей результат ставить Польщу на останні місця серед країн ЄС. Менше, ніж Польща, на охорону навколишнього середовища витрачають лише Фінляндія, Швеція та Кіпр (на рівні, порівнюваному з Польщею, – Данія, Ірландія, Литва, Угорщина та Австрія). На результати Польщі у 2017 або 2016 рр. могло вплинути зменшення використання коштів ЄС, але навіть у кращі часи ці видатки не перевищували 0,8 % ВВП. Роками за обсягом державних екологічних інвестицій лідирують Нідерланди (витрати порядка 1,3–1,5 % ВВП), останнім часом до проекологічних країн долучилася теж Греція.

ЛЮДИ ТАКОЖ ПЛАТЯТЬ

«На щастя, державні витрати – це не всі кошти, які Польща вкладає у захист навколишнього середовища», – каже Лешек Юхневич, експерт організації «Роботодавці РП». «За даними Головного управління статистики, загальна сума витрат у 2017 р. склала 29 млрд злотих», – зазначив він.

Ці 29 млрд – це сума інвестиційних та поточних видатків, включаючи витрати домогосподарств та підприємств, спрямовані на діяльність, пов’язану з охороною навколишнього середовища, зменшенням забруднення або усуненням екологічних збитків.

Що цікаво, тут переважають витрати домогосподарств – у 2017 р. їх частка становила близько 66 %, тобто 19,2 млрд злотих.

ПОТРЕБИ ЗРОСТАЮТЬ

«Чи це достатньо, щоби адаптуватися до потреб навколишнього середовища та змін клімату та не вичерпувати природніх ресурсів? Я думаю, що ні, – коментує Ришард Паздан. – Тим паче, що кількість проблем, з якими ми стикаємось, не зменшується, а збільшується».

«На мою думку, обсяг коштів, призначених на захист навколишнього середовища, буде зростати, – вважає Юхневич. – При чому, як з боку держави, так і з боку підприємців. Це пов’язано з вимогами ЄС та змінами клімату. Схоже, невідворотність змін клімату стає для поляків все очевиднішою».

Важко сказати, скільки насправді потрібно витратити на захист навколишнього середовища у широкому розумінні. «Польща не підписала декларації про екологічний нейтралітет до 2050 р., як цього хотіла Європейська комісія. Зокрема тому, що витрати, які довелося би понести, були невідомі. На мою думку, вони величезні, це сотні мільярдів злотих», – аналізує Паздан.

Тільки програма «Чисте повітря» обходиться у 104 млрд злотих на декаду. Ці кошти уряд планує спрямувати на заміну неефективних джерел тепла. «А скільки може коштувати затримка перетворення Польщі на степ або відмова від вугільної енергетики, тобто закриття шахт?» – ставить Паздан риторичні питання.

ЗВІДКИ ГРОШІ НА ЗАХИСТ ПРИРОДИ?

«Потреби величезні, – зізнається Дарія Кульчицька з конфедерації «Lewiatan». – Схоже, що найважливіше – це підготувати хороші, довгострокові програми, які принесуть найбільшу користь і шукати для них державних та приватних джерел фінансування».

Такими джерелами є, безумовно, європейські кошти, а новий бюджет Європейського Союзу на кліматичні проблеми ставить особливий акцент. Ще одне велике джерело коштів – це всі види екологічних зборів, які сплачують виробники та споживачі, наприклад за пакування. Окрім того, на думку Кульчицької, потрібно краще направляти кошти від продажу дозволів чи інших зборів, сплачених компаніями та людьми (наприклад, за воду чи вивіз сміття). Зрештою, можливо, хоча ніхто про це не говорить вголос, потрібно було би підняти тарифи та оплати за різні товари та послуги, що завдають шкоди навколишньому середовищу.

ДЕ РЕЗУЛЬТАТИ?

«Важливо, щоби уряд правильно ідентифікував проблему та мав у своєму розпорядженні ресурси для найефективнішого способу боротьби та профілактики», – додає Юхневич.

«На жаль, це не так просто й очевидно. Ми досі не в змозі повністю оцінити результати реалізованих проєктів. Краків роками бореться зі смогом, але чи справді зменшується рівень забруднення?» – запитує Паздан.

Джерело: Rzeczpospolita