У столиці Перу знайшли, мабуть, останнючастину великої колекції, яку ординат Альфред Потоцький під час війни вивіз із Ланьцута.
Картини знаходилися в коморі будинку в столиці Перу Лімі і потихеньку псувалися. Їхньою власницею була італійка, приятелька Станіслава Потоцького, яка отримала картини як заплату за борг.
«Перемовини тривали кілька тижнів. Після того, як перуанське міністерство культури надало згоду, картини перевезли до Польщі», – говорить виданню «Rzeczpospolita» Мацей Радзівіл, голова фундації «Три роги» (три мисливських ріжка – елемент гербу роду Радзівілів, прим. перекл.). Колекцію, яка нараховує 20 об’єктів, викупили фундація «Три роги» та Фундація імені Фелікса графа Собанського за близько 180 тис. злотих.
Картини на виставці
Три найцікавіших картини потрапили на виставку, присвячену Радзівілам і Собеським у музеї в Неборові. Це намальовані на дереві портрети Марії Казиміри (датується кінцем 50-х рр. XVII ст., коли вона була ще дружиною Яна Замойського) та Яна ІІІ Собеського (прибл. 1665 р.).
У Польщу також привезли картину «Святе Сімейство разом зі святим Йоаном Хрестителем», яка датується серединою XVII ст. У нижній частині ікони зберігся напис: «Цей образ під Віднем рукою Моєю взятий/пораненого, мене боронив цей Святий/віденська баталія/1683», герб Дрия і літери S.Z.S.J. Скоріш за все Собеському полотно подарував рід Діаментовських, які користувалися цим гербом.
Мацей Радзвівіл підкреслює цікаве походження цих картин. «Скоріш за все, вони висіли у Вілянуві в часи, коли власником був король Ян ІІІ. Після його смерті палац перейшов у руки Сенявських, потім Августа Чарторийського і його дружини Зофії Сенявської. Після них палац успадкувала княжна Ізабела Любомирська з Чарторийських. Вона забрала із собою до Ланьцута кілька картин, серед них обрах Святого Сімейства і саме цих два портрети Собеських», – розповідає Мацей Радзівіл.
Інші об’єкти в поганому стані, тому їх зараз реставрують. Мацей Рдзівіл обіцяє, що в листопаді їх представлять у замку в Ланьцуті, а кілька з них передуть на зберігання в музей. Серед них – портрет Яна Потоцького, автора роману «Рукопис, знайдений у Сарагосі». У 60-х рр. Войцех Хасс зняв за його мотивами фільм, головну роль у якому виконав Збігнев Цибульський. «Цей портрет, один із небагатьох уцілілих, висів у бібліотеці в Ланьцуті», – додав Міхал Радзівіл.
У колекції, привезеній із Перу, є теж предмети XVI століття: намальовані на блясі портрети королів Стефана Баторія та Генріха Валуа, а також силует французького письменника Дені Дідро, портрети Радзівілів, Потоцьких, Чарторийських, Любомирських, а також срібні ножички королеви Марії Лещинської.
Колекція пережила війну
Перуанська колекція складалася із предметів, що належали роду Потоцьких. Частиною її, ймовірно, були картини, які під кінець 30-х років зі Львова та, правдоподібно, Тульчина, вивезли на виставку до США. В 1940 р. її у Нью-Йорку організував граф Альфред Потоцький, ординат ланьцутський, та його брат Єжи, посол РП у Вашингтоні. У каталозі виставки є 77 картин, срібний хрест і дві скульптури. Інформація, опублікована місцевою пресою, говорить, що це «шедеври», а вартість колекції оцінювали у 12 млн доларів. Зокрема в каталозі є твори Дієго Веласкеса, Франсіско Гойя, Караваджіо, ван Дейка, Пітера Брейгеля молодшого. Після початку війни частину з них продали, а частина зникла. В останні роки кілька з них з’явилися в американських галереях.
Інша частина перуанської колекції походила з Ланьцута. В 1944 р. Альфред Потоцький вирішив евакуювати на Захід найцінніші твори мистецтва та предмети інтер’єру замку. Він отримав від німців потяг і взвод солдатів для допомоги. До Відня вивезли близько 700 скринь. Потім вони опинилися у Ліхтенштейні, після війни потрапили у Швейцарію та Францію, а частина в – Південну Америку. Після смерті вдови ордината, Ізидори з Йодко-Наркевичів, колекція опинилася у власності Сусаніти Потоцької, а потім племінника ордината Станіслава Потоцького у Лімі.
Джерело: rp.pl