30 років тому Мазовецький і Коль взяли участь у месі примирення у Кшижовій

30 років тому Мазовецький і Коль взяли участь у месі примирення у Кшижовій

30 років тому, 12 листопада 1989 р., у Кшижовій Тадеуш Мазовецький і Гельмут Коль взяли участь у месі, яка відкрила новий етап у польсько-німецьких відносинах. Щирі обійми польського прем’єра і німецького канцлера, увіковічнені фотографами, стали символом примирення обох народів і змін, що починалися в Європі.

Візит канцлера Коля до Польщі розпочався 9 листопада 1989 р. Того самого дня впала Берлінська стіна; влада НДР відкрила кордони із Західним Берліном. У зв’язку із цими історичними подіями канцлер Коль перервав свій візит і полетів до Берліна. До Польщі він повернувся через два дні, 11 листопада, аби продовжити переговори, в яких мали бути порушені питання кордону на Одері та Нисі, проблему відшкодування за збитки, зазнані Польщею у Другій світовій війні, та ситуацію національних меншин.

Одним з офіційних елементів візиту канцлера мала бути меса. Спочатку представники Німеччини висловлювалися за проведення богослужіння на Горі Святої Анни, проте на це не погодилася польська сторона, побоюючись громадських протестів з огляду на сильні зв’язки цієї місцевості із сілезькими повстаннями.

Врешті вибір упав на село Кшижова неподалік Свидниці, колишній маєток Гельмута Джеймса фон Мольтке, члена антигітлерівської коаліції, страченого за свою діяльність у січні 1945 р. Під час Другої світової війни саме у Кшижовій зустрічалися німецькі опозиціонери, переконані, що розпалена Гітлером війна приведе до його падіння. Вони намагалися опрацювати концепцію устрою нової Німеччини і повоєнної Європи на основі норм федералізму, прав людини і християнської соціальної думки.

Після слів «Передайте один одному знак миру» канцлер Коль і прем’єр Мазовецький не обмежилися лише поклоном чи рукостисканням, але встали, підійшли один до одного й обнялися. Фото, на якому зафіксована ця сцена, наступного дня з’явилося у світових медіа, ставши символом відкриття нового етапу в польсько-німецьких відносинах. (…)

Месу у Кшижовій порівнювали із подібною подією, яка відбулася 1962 р. У месі в кафедральному соборі у Реймсі, яку пізніше визнали символом французько-німецького примирення, тоді брали участь президент Франції Шарль де Голль і канцлер ФРН Конрад Аденауер.

Через 20 років месу в Кшижовій згадував прем’єр Мазовецький: «Знак миру був для мене звичайним жестом, адже в месі ми передаємо собі знак миру, але коли я побачив – так як сьогодні – фотоапарати і телекамери, то я знав, що це не звичайне передавання миру, але щось набагато значніше» (…)

Попри свою символічність, меса у Кшижовій не стала переломним моментом у польсько-німецьких переговорах щодо недоторканості кордону на Одері та Нисі. Вони тривали ще кілька місяців – у червні 1990 р. недоторканість західного кордону Польщі визнали парламенти НДР і ФРН. Договір, який остаточно розв’язав це питання, підписали аж 14 листопада 1990 р. Для Польщі підписання трактату про кордони з Німеччиною стало закінченням довгої дипломатичної дороги, в якій релігійна символіка часто відігравала досить значну роль.

Перші договори, які мали підвтердити польсько-німецький кордон на Одері та Нисі, Польща підписала із НДР 6 липня 1950 р. у Згожельці, а остаточну форму цього кордону визначили через пів року. ФРН однак відмовлялася імплементувати ці домовленості, а її конституція надалі вважала чинними кордони 1937 р.

Відносини між Польщею та Федеративною Республікою Німеччина були важкими – держави не підтримували між собою дипломатичних відносин, а риторика холодної війни, яку використовували очільники держав, не сприяла переговорам. Першим серйозним жестом у примиренні був лист польських католицьких єпископів до німецьких єпископів у 1965 р., який містив знаменні слова: «уділяємо прощення і просимо про нього». Лист цей зустрівся з різкою реакцією комуністичної валди Польщі, але він започаткував багаторічний процес діалогу християнських кіл обох народів.

Польсько-західнонімецькі відносини потепліли із приходом до влади у ФРН соціалдемократично-ліберальної коаліції та виборами на посаду канцлера Віллі Брандта. Символом зміни німецької політики був візит Брандта до Варшави, коли він поклав квіти біля Могили невідомого солдата і став на коліна перед пам’ятником героїв гетто.

7 грудня 1970 р. глави урядів ПНР і ФРН підписали договір про нормалізацію взаємовідносин, у якому лінію кордону на Одері та Нисі офіційно визнали західним кордоном Польщі.

Джерело: dzieje.pl