Польща і світ
Депортації поляків у Сибір спростовують історичний наратив Росії

Історики польського Інституту національної пам’яті нагадують, що депортації поляків углиб СРСР спростовують радянський і російський історичний наратив. 

80 років тому в ніч із 9 на 10 лютого совєти, які від 17 вересня 1939 р. окупували східні території Другої Речі Посполитої, провели першу масову депортацію поляків. Тоді у Сибір вивезли близько 140 тис. осіб.

Професор Славомир Кальбарчик нагадує, що як перше, так і наступні масові вивезення зачепили громадян Польщі різних національностей. «У першій депортації 82 % вивезених становили поляки, але вже депортації у червні 1940 р. так званих біженців охопили 74 % єврейського населення», – нагадує історик.

Віцедиректор ІНП Матеуш Шпитма пояснює, що ці дії однозначно демонструють брехливість радянського та російського історичного наративу.

«Окрім поляків і євреїв, совєти вивозили білорусів та українців. Цей факт виявляє брехню пропаганди, яка використовувалася в 1939 р. і яку повторюють сьогодні, що нібито радянські війська увійшли в Польщу для того, аби врятувати місцеве населення від злочинів, аби взяти його під опіку. Звісно, нічого такого не було: 1931–1941 рр., тобто час окупації Кресів совєтами, був смугою нещасть і злочинів проти людей, які населяли ці території», – каже історик.

За підрахунками польського Інституту національної пам’яті, загалом совєти за чотири масові депортації вивезли вглиб СРСР від 320 до 330 тис. поляків. Кожен третій із них не пережив заслання.

Джерело: tvp.info

Схожі публікації
Міністерство освіти Ізраїлю заявило, що цього літа ізраїльські учні знову зможуть брати участь в організованих поїздках до Польщі, особливо до колишніх німецьких нацистських концтаборів.
Путін і Лукашенко підписали відповідний документ про створення спільного російсько-білоруського медіахолдингу Союзної держави.
Виставка присвячена Групі Ладося – дипломатам, які були причетні до видачі нелегальних паспортів, аби рятувати євреїв від знищення.
Виставка починається з презентації довоєнної Варшави, а наступні розділи показують окуповану Варшаву часів Другої світової війни та те, як місто піднімається з руїн. Виставка також нав’язує до подій в Україні.
Кшиштоф Краєвський розповів про історичне варварство Росії, яка від початку повномасштабного вторгнення в Україну знищує пам’ятники, меморіальні дошки та місця пам’яті, щоб стерти сліди сталінських злочинів.
Заступник міністра закордонних справ Польщі Аркадіуш Мулярчик заявив, що необхідно створити ідентичний звіт про воєнні збитки, завдані Радянським Союзом полякам, як і у випадку звіту про воєнні репарації від Німеччини.
Пропагандистські осередки продовжують широко коментувати післявиборчу ситуацію в Польщі.
Московський режим систематично знищує пам’ятні дошки, пам’ятники та хрести на честь поляків ‒ жертв царських і сталінських репресій.
Повну доповідь із балансом воєнних втрат буде представлено щонайменше через 2‒3 роки.