Польща та Україна
Як «Відчайдухи» билися за Львів…

1 листопада 1918 р. частини Українського військового комітету, випереджаючи поляків, зайняли головні будівлі Львова. Спонтанний опір чинили групи польської молоді.

Коли б не ці невеличкі групки погано озброєних, але повних запалу юнаків, доля Львова склалася б зовсім інакше. Одним із героїв був польський офіцер, колишній австро-угорський поручник Роман Абрахам, який усупереч отриманому наказу вирушив до центру міста з 12-особовим загоном, озброєним лише двома револьверами та двома карабінами.

Дорогою вони зустріли кількох гімназистів, які саме напали на український патруль на вантажівці. Серед них був 13-літній Антек Петрикевич, майбутній наймолодший в історії Польщі кавалер хреста «Virtuti Militari». Абрахам забрав юнаків із собою і взяв на себе командування.

Створили пункт оборони в школі імені Конарського, звідки вдалою атакою 3 листопада здобули одну зі львівських гір – гору Страт (інші назва – гора Страчення, Góra Stracenia). Це дало полякам тактичну перевагу в західній частині Львова.

Із того моменту все чисельніший загін Абрахама стали називати «Straceńce», тобто «Відчайдухи». Характерною рисою загону «Відчайдухів» був череп з літерами G i S, який вони найчастіше розміщували на рамені. Цей розпізнавальний знак мав допомагати їм у боротьбі з диверсіями українців, які залишилися в тилах польських позицій; так легко було розпізнати своїх.

Наступного дня черговою сміливою атакою вони вибили українців із Центрального вокзалу, а потім продовжували воювати на найбільш небезпечних ділянках. Завдяки їхній відвазі та жертовності польське повстання тривало й дочекалося приходу регулярних польських частин, які визволили місто.


Джерело: niezalezna.pl

Схожі публікації
На засіданні міжурядової комісії з економічного співробітництва Польщу представляли міністр розвитку і технологій Кшиштоф Гетьман та міністр сільського господарства й розвитку села Чеслав Сєкєрський.
Відреставровану скульптуру Пінзеля повернуть до Львова, де її можна буде побачити на виставці «Те, чого не видно».
Відновила роботу львівська філія польської фабрики дахових вікон FAKRO, яка була зруйнована внаслідок російського ракетного обстрілу.
Личаківський цвинтар є одним із найстаріших некрополів Європи. Його історія починається 1786 р. Тут поховано близько 300 тис. людей.
Понад чотирьохсотлітня фігура Скорботного Христа стала головним елементом виставки «Те, чого не видно», яку відкрили в галереї Міністерства культури і національної спадщини РП.
У бібліотеці Королівського замку у Варшаві від сьогодні до 14 січня триватиме виставка «Геній Львова. Львів як центр мистецтва та його мистецькі колекції».
Укрзалізниця вперше за 18 років відкриває залізничне сполучення Львів‒Варшава. З 15 жовтня потяг курсуватиме через пункт перетину кордону в Раві-Руській.
Співпраця між Львовом і Катовіце розпочалася у 2019 р. Прикладом такої співпраці стало спільне відзначення 100-річчя від дня народження Станіслава Лема.
Заступниця міністра фінансів і регіональної політики заявила сьогодні, 19 липня, що протягом наступних двох тижнів буде представлено список проєктів, які стосуватимуться транспортних інвестицій в Україні. Йдеться про Львівську та Волинську області.