Польща та Україна
Знову огидна провокація: свастика і напис «Смерть ляхам» на надгробних плитах

Невідомі вимазали фарбою пам’ятник убитим нацистами в 1941 р. львівським професорам, у схожий спосіб знищили хрест і кам’яні меморіальні дошки на пам’ять про польських жертв злочинів у селі Підкамінь Львівської області. Акти вандалізму сталися протягом вихідних.

Частину пам’ятників у Підкамені залили червоною фарбою. Окрім цього, на центральному монументі хреста вандали написали «Смерть ляхам», тобто полякам.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОЛЯКИ ТА УКРАЇНЦІ СПІЛЬНО ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ЗАГИБЛИХ У ГУТІ-ПЕНЯЦЬКІЙ
ВІДНОВЛЕНО ПАМ’ЯТНИК У ГУТІ-ПЕНЯЦЬКІЙ
ЯН ДЗЄДЗІЧАК: «МИ ХОЧЕМО ПРИПИНИТИ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ НЕПОРОЗУМІННЯ В ІСТОРИЧНІЙ ПОЛІТИЦІ»
ПРОВОКАЦІЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ?

«Наша слідча група вирушила на місце злочину. Ми перевіримо, чи це та сама фарба, якою обливали Генеральне консульство у Львові», – розповів керівник львівської поліції під час розмови з радіо «Свобода».

Директор комунального підприємства Львівської обласної ради «Доля» Святослав Шеремета зазначив, що потрібно запобігати таким ситуаціям.

«Це система провокацій, запущених на території України. Ми будемо діяти відповідно до чинного законодавства, звернемося до місцевої влади з проханням вичистити пам’ятники. Також я переконаний, що необхідно провести зустріч на державному рівні, щоб запобігати провокаціям такого типу», – відповів він на запитання журналістів радіо «Свобода».

Це вже другий напад на польські місця пам’яті протягом останніх днів. Попередньо у Львові злочинці вимазали фарбою пам’ятник вбитим гітлерівцями в 1941 р. львівським професорам. Завдяки втручанню влади пам’ятник швидко відновили. Монументи в Підкамені встановлено в пам’ять про кількасот поляків, яких у 1944 р. убили відділи УПА під командуванням Максима Скорупського. За підрахунками істориків, там могли загинути до 600 осіб. Після вбивства воїни УПА познімали з убитих коштовності й пограбували місцевий монастир.

«Діють більш-менш за тим самим сценарієм: червона фарба, літери СС і напис «Смерть ляхам». У Львові місцева адміністрація відреагувала на це дуже швидко: пам’ятник львівським професорам блискавично почистили», – розповів Ян Пєкло.

Це чергові напади на польські місця пам’яті в Україні. У січні підірвали пам’ятник полякам, убитим у 1944 р. в селі Гута-Пеняцька Львівської області. Того самого місяця червоною фарбою вимазали кладовище жертвам тоталітаризму в Биківні під Києвом, зокрема розміщений там польський військовий цвинтар.

У лютому червону фарбу вилили на приміщення польського консульства у Львові й залишили на його огорожі напис «Наша земля». Також у лютому націоналісти з невеликої організації «Чорний комітет» вивісили на огорожі посольства РП у Києві портрет керівника українських націоналістів Степана Бандери. Вони оголосили, що в такий спосіб протестують проти антиукраїнських висловлювань польських політиків.

Джерело: Niezależna

Схожі публікації
Може виявитися, що в крипті під кафедральним костелом похована не перша, а третя дружина князя Януша Острозького – представника династії, яка володіла Тарновом. У вчених є докази.
Концерт на даху будівлі студії звукозапису Apple у Лондоні був записаний як заключна сцена фільму Let it Be режисера Майкла Ліндсі-Хогга.
Інститут національної пам’яті Польщі організовує загальнонаціональний художній конкурс для молоді «Герой на всю сотню» з нагоди столітнього ювілею польської національної валюти.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2024», у рамках якого підлітки з Польщі та України, серед них – діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
У Центрі східноєвропейських студій Варшавського університету невдовзі завершиться прийом заявок на XXXI Нагороду часопису «Przegląd Wschodni» за книги, видані у 2023 р.
Інститут Великого князівства Литовського оголосив шостий конкурс на здобуття Премії імені Юліуша Бардаха. Її надають за кандидатські дисертації, присвячені ідеям та історії Великого князівства Литовського (ВКЛ).
Парламент визначив 12 покровителів 2024 р. Як зазначила речниця Національного центру культури Йоанна Банцеровська, завдяки багатьом видатним постатям у сфері культури відбуватиметься багато цікавого.
2024-й проголошено Роком Іммануїла Канта. Таке рішення ухвалили на сесії воєводської ради Вармінсько-Мазурського воєводства.
Виставка присвячена Групі Ладося – дипломатам, які були причетні до видачі нелегальних паспортів, аби рятувати євреїв від знищення.