Польща та Україна
У Перемишлі говорили про акцію «Вісла». Без участі українців

Історик Анджей Запаловський: «Акцію «Вісла» не можна назвати етнічною чисткою».

У Національному музеї перемиської землі в Перемишлі, без участі українців, у п’ятницю відбулася наукова конференція, присвячена 70-й річниці операції «Вісла».

Ґжеґож Шопа, керівник відділу історії музею пояснив, що участь української сторони була б бажаною, але українці повинні зайняти рішучу позицію щодо геноциду на Волині й осіб, які відповідають за народження українського націоналізму.

«Якщо сьогодні в Україні будують пам’ятники Бандері й віддають йому шану як національному героєві, а українська сторона не добачає в тому нічого поганого, а навіть навпаки – вимагає, щоб польська сторона також змирилася з тим фактом – тому нам важко знайти спільний знаменник», – зауважив Шопа.

Історик Анджей Запаловський оцінює, що акцію «Вісла» не можна назвати – як її називають українці – етнічною чисткою:

«Якби операцію зреалізовано два-три роки після знищення українського підпілля, це була б відплата, у формі етнічної чистки. У цьому випадку, це було тактичне розбиття українського підпілля, оскільки практично кожну українську родину піддавали теророві, змушували допомагати українському підпіллю».

Історики, які виступали під час конференції у Національному музеї перемиської землі, згідні, «що поляки не мають приводу, щоб перепрошувати українців за акцію «Вісла».

Конференцію «Операція Вісла на Підкарпатті 1947–2017» організували директори Державного архіву в Перемишлі, Національного музею перемиської землі та Польського історичного товариства, відділ у Перемишлі.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Може виявитися, що в крипті під кафедральним костелом похована не перша, а третя дружина князя Януша Острозького – представника династії, яка володіла Тарновом. У вчених є докази.
Концерт на даху будівлі студії звукозапису Apple у Лондоні був записаний як заключна сцена фільму Let it Be режисера Майкла Ліндсі-Хогга.
Інститут національної пам’яті Польщі організовує загальнонаціональний художній конкурс для молоді «Герой на всю сотню» з нагоди столітнього ювілею польської національної валюти.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2024», у рамках якого підлітки з Польщі та України, серед них – діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
У Центрі східноєвропейських студій Варшавського університету невдовзі завершиться прийом заявок на XXXI Нагороду часопису «Przegląd Wschodni» за книги, видані у 2023 р.
Інститут Великого князівства Литовського оголосив шостий конкурс на здобуття Премії імені Юліуша Бардаха. Її надають за кандидатські дисертації, присвячені ідеям та історії Великого князівства Литовського (ВКЛ).
Парламент визначив 12 покровителів 2024 р. Як зазначила речниця Національного центру культури Йоанна Банцеровська, завдяки багатьом видатним постатям у сфері культури відбуватиметься багато цікавого.
2024-й проголошено Роком Іммануїла Канта. Таке рішення ухвалили на сесії воєводської ради Вармінсько-Мазурського воєводства.
Виставка присвячена Групі Ладося – дипломатам, які були причетні до видачі нелегальних паспортів, аби рятувати євреїв від знищення.