Польща та Україна
Захід втомився від України

Польські експерти міркують над тим, чи хоче та чи може Захід продовжувати підтримувати Україну.

США планують зменшити американську військову допомогу для України. Експерти вважають, що конфлікт на сході не є пріоритетним для Вашингтона. Про те, що вкотре настало виснаження темою України і що Захід може запропонувати Києву в питанні безпеки, на хвилях «Польського радіо» міркували публіцисти та експерти польських видань.

Кількість вбитих від початку року в результаті конфлікту на сході України та число військової техніки, ввезеної на Донбас, свідчить про те, що Росія не має наміру виконувати мінські порозуміння. Натомість деякі експерти вважають, що плани США відмовитися від надання Україні військових дотацій означають, що Вашингтон більше не сприймає Київ як стратегічного партнера.

На думку Міхала Потоцького з видання «Dziennik Gazeta Prawna», тема України не була однією з найважливіших на саміті НАТО у Брюсселі через найновіші трагічні події в Манчестері й терористичні загрози:

«Переважали також питання, пов’язані зі збільшенням видатків на оборону країн Альянсу та поверхневими внутрішніми реформами самого НАТО. Тому український конфлікт, який, можливо, не зовсім заморожений, адже там постійно гинуть люди, йдуть обстріли, але, попри це, його інтенсивність є порівняно невисокою, не був темою номер один, якою мали би займатися лідери та журналісти під час саміту».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
НАТО ЗБЕРІГАЄ ЄДНІСТЬ ЩОДО РОСІЇ
ТУСК, ПІСЛЯ ЗУСТРІЧІ З ТРАМПОМ: «ЄС І США СОЛІДАРНІ У ПИТАННІ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ»
ТРАМП ХОЧЕ ПРИПИНИТИ ПОСТАВКИ БЕЗКОШТОВНОЇ ТЕХНІКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ
НІМЕЧЧИНА ВИМАГАЄ БІЛЬШОЇ АКТИВНОСТІ США В ПИТАННІ ДОНБАСУ

На думку Даріуша Матерняка з порталу PolUkr.pl, для Вашингтона нині, як головного гравця НАТО, тема конфлікту в Україні не є пріоритетною:

«Декілька років спостерігаємо переорієнтацію американської політики на Азію. І насправді вибух війни в Україні нагадав американським лідерам, спочатку Обамі, а нині Трампу, що залишати Європу та те, що тут відбувається, на маргінесі не можна. Мінусом для України є те, що важливою проблемою нині є війна з Ісламською Державою в Іраку та Сирії, а там Росія для США є важливим партнером. А тому акції української сторони можуть відчутно втратити в ціні на цій умовній біржі питань».

На думку Даріуша Матерянка, ще на початку свого вторгення в Україну три роки тому росіяни розглядали три можливі варіанти розвитку ситуацій «максимум-мінімум»:

«Варіантом «максимум» було відокремлення від України усього південного сходу і створення так званої Новоросії. Це не вдалося, події у березні та квітні 2014 р. перекреслили ті плани. Гадаю, що Росія змогла досягти варіанту «мінімум». Передусім вдалося відібрати в України Крим. Також їй вдалося утворити дві сепаратистські псевдореспубліки, які в найближчі роки будуть дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні. Вони постійно становитимуть чинник загрози і дестабілізації. Тому Україна в наступні роки з цією проблемою, аналогічною до тих, які мають Грузія з Південною Осетією або Молдова з Придністров’ям, буде залишатися в умовній сірій зоні безпеки між Росією та державами ЄС і НАТО».

Міхал Потоцький не зовсім погоджується з Даріушом Матерняком, адже, на його думку, Росії не вдалося досягти жодної стратегічної цілі, крім захоплення Криму:

«Росії не вдалося відрізати Україну від моря, наприклад, завдяки захопленню Одеси. По-друге, їй не вдалося посадити в Києві на хвилі якогось суспільного обурення рецесією або війною лояльного собі політика, росіянам не вдалося зламати українську армію. Самопроголошені республіки справді є чинником, що сильно гальмує можливу інтеграцію України із Заходом, але вони, принаймні поки, не є чимось, що могло би призвести до повного знищення української економіки або політики. Дуже поволі, і це складно помітити, але Україні вдається адаптовуватися до нових умов без певної частини Донбасу під своїм контролем».

Матерняк вважає, що Україні, перш за все, вдалося позбутися постійного балансування між Сходом та Заходом і нині Київ значно впевненіше дивиться на Захід:

«Гадаю, що це безповоротний шлях, адже важко уявити, що в Україні до влади знову прийде хтось на зразок Януковича і скаже, що він знову повертається у бік Росії. За три роки постійної війни загинуло і постраждало надто багато людей і цього не вдастья так просто приховати чи підписати якусь угоду. Думаю, що будь-який політик, який якимось чином хотів би популяризувати ідею співпраці або братерства з Росією, не має шансу на виборчий успіх».

Однак повернімося до відносин України із Заходом. У федеральному бюджеті США на 2017 р. передбачено радикальне порівняно, наприклад, із 2016 р., зменшення американської військової допомоги для інших держав. Зокрема, для України ця допомога буде зменшена з 667 млн до трохи більше 200 млн доларів. Проте, на думку Павела Пурського з порталу EastBook.eu, це суттєво не змінить ситуацію на українській передовій:

«Україна, завдяки підтримці різних держав, зокрема США та Польщі, здійснила досить великий технолоічний стрибок порівняно з 2013 р., коли її армія перебувала у безладі. Нині Україна має досить велику та цілком підготовану й «обстріляну» армію. Мені здається, що головним принципом американських стратегів є те, що вже ніхто остаточно конфлікт в Україні не розморозить. Більше не буде масштабних військових дій російської армії на тому терені, оскільки так звані ополченці чи сепаратисти самі не в змозі проводити великі військові операції. Вони спроможні тільки час від часу з використанням доставленої їм Росією зброї обстрілювати українські позиції. Щоб змінити стратегічну ситуацію в цьому регіоні, потрібно було би просто знову ввести російські війська, як це сталося два роки тому».

Водночас Україна підписала з НАТО угоду про обмін таємною інформацією, що може свідчити про деяке наступне зближення Києва та Альянсу. Однак Україна, на погляд Пурського, нині не може розраховувати на щось більше.

«Київ, безумовно, не може розраховувати на членство в НАТО. Про це можна забути ще надовго. У Європі знову маємо справу із виснаженням Україною. Це відомий усім механізм, що настає після декількох років спроб вирішення питання України і що є результатом виборчих циклів у країнах ЄС. Крім того, ніхто не хотів би брати на себе такий ризик, як загострення конфлікту з Росією. Коли мова йде про НАТО, то ще довго не буде жодних зобов’язань із боку Північноатлантичного альянсу щодо Києва. Натомість буде співпраця на рівні Ради НАТОУкраїна», – підсумував він.

На думку публіциста Павела Пурського, конфлікт в Донбасі – це класичний приклад замороженого конфлікту, а «характерною ознакою всіх заморожених конфліктів є те, що залежно від політичних потреб їх можна розморожувати». А відтак, якщо з’явиться політичне замовлення з боку Москви, яка, як висловився експерт, «володіє досконало опанованою технікою розігрування заморожених конфліктів», можна чекати на чергові хвилі загострення ситуації на Донбасі.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
На думку автора статті в газеті Rzeczpospolita, Польща стала частиною протистояння Заходу та Росії і потрібно усвідомити, що це матиме для поляків далекосяжні наслідки.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс переконаний, що не можна допускати порушення повітряного простору країн НАТО.
Речник Оперативного командування Збройних сил РП, підполковник Яцек Горишевський оцінив, що спроби збити ракету, яка порушила польський повітряний простір, були пов’язані ще з більшим ризиком.
Американський Інститут вивчення війни вважає, що низка фінансових, економічних і військових показників вказує на те, що Росія готується до широкомасштабної війни з НАТО.
Радник очільника НАТО Борис Руж запевнив, що Північноатлантичний альянс зробить кроки, щоб показати світові та перш за все Путіну, що НАТО і Україна зближуються.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив учора, 14 березня, що сказати такому агресору, як Росія, що ми не перетнемо певну межу, вже є поразкою.
Очільник МЗС Польщі висловив надію, що Москва має межі своєї агресії та відсутності реалізму. Він нагадав, що росіяни марили «захопленням Києва за три дні».
Політик вважає, що вкрай важливо якомога швидше забезпечити Україну боєприпасами, щоб вона могла ефективно захиститися від російської агресії.
Прем’єр-міністр Польщі наголосив, що підтримка України у війні з Росією є європейським національним інтересом. Так польський політик прокоментував неоднозначну позицію Словаччини та Угорщини щодо вторгнення Росії в Україну.