Польща та Україна
Росія причетна до антипольських акцій в Україні

“Не усі антипольські акції в Україні є кроками Росії, як це намагається представити Київ”, — сказав під час розмови з Defence24.pl голова комісії Сейму з питань спеціальних служб Марек Опіола (“Право і справедливість”). У четвер комісія ознайомилася з інформацією на тему ролі російських служб в антипольських діях в Україні та антиукраїнських у Польщі.

Засідання комісії скликали після того, як Агенція внутрішньої безпеки Польщі затримала трьох поляків (двох було потім арештовано), підозрюваних у підпалі будинку Товариства угорської культури в Ужгороді в Україні. Вивчалися, зокрема, міжнародні зв’язки затриманих.

За закритими дверима інформацію в четвер представили працівники Агенції внутрішньої безпеки, Агенції розвідки, Служби військової контррозвідки та Служби військової розвідки. Опіола попередив, що не може говорити про конкретні приклади, тому що інформація служб є суворою таємницею.

“Це дуже складне питання. Те, що робиться в польсько-українських відносинах, підживлюється російськими службами, бо, як зазвичай, у такій діяльності дуже складно одержати чіткі докази, але наші служби вказують на різні дії, які можуть мати натхненників у службах Російської Федерації”, — сказав голова комісії.

При цьому він зазначив, що влада України у випадку антипольських дій завжди вказує на російський слід.

Можна сказати, що установи, які представили інформацію, погодилися, що все не так однозначно, як це намагається представити українська сторона.

На запитання про справу в Ужгороді голова комісії звернув увагу на її багатосторонність: подія трапилася в Україні, стосувалася Угорщини, затримано поляків. Опіона не відповів, чи черговим елементом справи є російський слід. “Це запитання до слідчих. Після завершення слідства ми будемо ще детально розглядати багатошаровість цієї справи, це новаторська формула”, — сказав депутат “Права і справедливості”.

Водночас він зазначив, що антиукраїнські дії в Польщі не мають такої критичної форми, як антипольські в Україні, де, наприклад, стався обстріл польського консульства в Луцьку, найімовірніше, із гранатомета.

Опіола підкреслив, що в Польщі ніхто серйозно не ставиться до російських пропозицій перегляду кордонів України, які час від часу з’являються. “На щастя, у нас це зерно не проростає”, — сказав депутат.

Він пояснив, що в інтересі Кремля — зіткнення поляків та українців, а також поширення думки, що Україна є нестабільною державою (зокрема, шляхом анексії Криму та битв на Донбасі). Цьому служить теж розсіювання Росією неправдивої інформації про залучення польських збройних сил, добровольців або обладнання в битви на сході України.

“Російські служби, — сказав голова комісії, — досконало опанували уміння грати на емоціях та використовують, наприклад, пам’ять про Волинську різню 1943 р. Ця справа уміло підживлюється різного типу нищенням пам’ятників та іншими речами. Це не береться нізвідки”.

Джерело: infosecurity24.pl

Схожі публікації
Може виявитися, що в крипті під кафедральним костелом похована не перша, а третя дружина князя Януша Острозького – представника династії, яка володіла Тарновом. У вчених є докази.
Концерт на даху будівлі студії звукозапису Apple у Лондоні був записаний як заключна сцена фільму Let it Be режисера Майкла Ліндсі-Хогга.
Інститут національної пам’яті Польщі організовує загальнонаціональний художній конкурс для молоді «Герой на всю сотню» з нагоди столітнього ювілею польської національної валюти.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2024», у рамках якого підлітки з Польщі та України, серед них – діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
У Центрі східноєвропейських студій Варшавського університету невдовзі завершиться прийом заявок на XXXI Нагороду часопису «Przegląd Wschodni» за книги, видані у 2023 р.
Інститут Великого князівства Литовського оголосив шостий конкурс на здобуття Премії імені Юліуша Бардаха. Її надають за кандидатські дисертації, присвячені ідеям та історії Великого князівства Литовського (ВКЛ).
Парламент визначив 12 покровителів 2024 р. Як зазначила речниця Національного центру культури Йоанна Банцеровська, завдяки багатьом видатним постатям у сфері культури відбуватиметься багато цікавого.
2024-й проголошено Роком Іммануїла Канта. Таке рішення ухвалили на сесії воєводської ради Вармінсько-Мазурського воєводства.
Виставка присвячена Групі Ладося – дипломатам, які були причетні до видачі нелегальних паспортів, аби рятувати євреїв від знищення.