Польща та Україна
З окупованого Криму експортують зерно до Сирії

Із липня 2017 р. до травня 2018 р. з окупованого Росією Криму до Сирії поставили щонайменше 170 тис. тонн зерна. Таким способом на півострові завантажують порти, які спорожніли після впровадження західних санкцій. Журналістське розслідування у цій справі провів “Reuters”.

“Крим за останній рік збільшив експорт зерна до Сирії в межах домовленостей, які забезпечують анексованому РФ півострову ринок збуту для надлишків урожаю, а президенту Сирії Башару Асаду дають надійне джерело поставок пшениці”, – повідомляє інформаційне агентство “Reuters”.

“Постачання зерна з Криму надає підтримку уряду Асада, оскільки власне виробництво там постраждало від воєнних дій. Виробництво хліба в Сирії субсидує держава. Поставки харчів до Сирії не заборонені західними санкціями, але обмеження на банківські операції та замороження активів не дозволяють багатьом зерновим трейдерам працювати з урядом Асада”, – йдеться в статті.

“Reuters” нагадує, що Крим також перебуває під санкціями Заходу з часів його анексії Росією 2014 р., його доступ на багато експортних ринків заморожений. “У нас немає жодних проблем із низкою країн, включно із Сирією. Наші країни не запроваджують санкції одна проти одної, тому ми можемо вільно працювати”, – заявив підконтрольний Кремлю “заступник прем’єр-міністра” Криму Георгій Мурадов.

На запит агентства щодо збільшення експорту зерна з Криму у Міністерстві сільського господарства Росії відповіли, що це стало можливим завдяки кращим урожаям на фоні державної підтримки регіону з РФ.

Водночас джерела “Reuters” повідомили, що торгівля із сирійськими кораблями та іншими суднами, внесеними до чорного списку, дозволяє Криму відвантажити зерно, яке йому більше нема куди поставити через санкції. Зазначається, що Крим виробляє близько 1,4 млн тонн зерна на рік, із яких 1 млн тонн на експорт.

Співрозмовник агентства підкреслив, що джерело фінансування поставок до Сирії незрозуміле, але це дозволило Криму збільшити завантаження своїх чорноморських портів після того, як вони опинилися під санкціями. У другій половині 2017 р. Крим експортував 428 500 тонн зерна, тоді як за сезон 2016–2017 рр. вивезено 288 тис. тонн зерна.

“Reuters”, посилаючись на портові дані та інформацію з систем відстеження кораблів, пише, що низка суден поставили зерно з Криму в сирійський порт Тартус, де РФ має військово-морську базу. За даними джерел у транспортній галузі, деякі інші вантажі пішли до Лівану, після чого їх перенаправлено в Сирію. Повідомляється, що Ліван став найбільшим покупцем зерна з Криму в липні-грудні 2017 р., одержав 175 тис. тонн, до Сирії за цей час експортували 75 тис. тонн.

Агентство підкреслює, що Сирія не може заплатити за зерно з Криму грошима, тому буде розраховуватися оливковою олією та овочами.

Україна вважає, що постачання з Криму порушує західні санкції, і подала скаргу до Міжнародної морської організації, яка базується в Лондоні, та попросила її країн-членів виключити зі своїх списків кораблі, які беруть участь у таких поставках.

Як повідомлялося, 18 червня Рада ЄС на рік продовжила обмежувальні заходи стосовно Криму та Севастополя до 23 червня 2019 р. Санкції включають заборону на імпорт до ЄС товарів із Криму і Севастополя; інвестиції в Крим чи Севастополь; туристичні послуги в Криму та Севастополі, зокрема європейські круїзні лайнери не можуть заходити в кримські порти; експорт певних товарів та технологій до Криму, наприклад у сфері транспорту, телекомунікацій та енергетики.

У травні Європейський Союз продовжив на рік санкції проти сирійського режиму президента Башара Асада, вони діятимуть до 1 червня 2019 р. Санкції включають ембарго на нафту, обмеження на певні інвестиції, заморожування активів сирійського центрального банку, експортні обмеження на обладнання і технології, які можуть бути використані з метою внутрішніх репресій, а також на обладнання та технології моніторингу або перехоплення інтернет- чи телефонного зв’язку.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Міністр закордонних справ РП наголосив, що Польща стратегічно підтримує Україну в її європейських, євроатлантичних прагненнях і її протистоянні російському імперіалізму.
Уже в липні російські активи, заморожені країнами Євросоюзу, Україна зможе використовувати для озброєння своєї армії.
У Варшаві відбулася зустріч очільників польської та литовської дипломатії. Радослав Сікорський і Габріелюс Ландсбергіс висловилися за зрівняння санкцій проти Росії та Білорусі.
На початку грудня МОК вирішив, що росіяни та білоруси, які пройшли кваліфікацію на ігри в Парижі, будуть допущені до змагань як нейтральні спортсмени, без прапорів, емблем і гімнів.
Державна рада Латвії з електронних ЗМІ заблокувала доступ до дев’яти порталів, які поширювали російську пропаганду.
Очільник польської дипломатії вважає, що заморожені російські активи краще витрачати на запобігання наслідкам агресії, на захист України, а не на її відновлення.
88 % польських інтернет-користувачів роблять покупки через платформи електронної комерції, а 59 % із них найчастіше замовляють онлайн одяг і взуття. Про це йдеться у звіті Santander Consumer Bank.
Рішення послів ЄС про продовження до вересня санкцій проти людей, компаній і установ із Росії, прийняте кілька тижнів тому, вступило в силу.
У резолюції польський Сейм вказує, що імпорт сільськогосподарської продукції з Росії та Республіки Білорусь продовжує приносити величезні доходи виробникам, торговцям і бюджетам цих країн.