«Україна готова розмовляти з Польщею про відновлення пошукових та ексгумаційних робіт, однак їм повинна передувати угода з деталями такої співпраці», – заявив у понеділок, 21 січня, віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.
«Українська сторона налаштована дуже конструктивно, і ми готові підписати документи, які відкриють шлях до відновлення робіт як на території України, так і Польщі. Тому що це взаємний процес», – сказав Розенко, який очолює українську Державну міжвідомчу комісію у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій.
Віце-прем’єр-міністр заявив, що напруга в польсько-українських відносинах у справі ексгумації дещо знизилася, коли минулого тижня в Польщі було ухвалено рішення Конституційного суду щодо закону про Інститут національної пам’яті в частині про злочини українських націоналістів.
«Це, безсумнівно, полегшує діалог і зменшує нашарування проблем в українсько-польських відносинах, що, звичайно, ускладнювало пошук компромісів у сфері історичної пам’яті. Я хотів би сказати, що і президент, і Верховна Рада, і наша частина українсько-польської комісії у справах обговорення історичних питань звертали увагу польської влади на всіх рівнях на ризик, який цей закон несе для звичайних українців, які можуть мати іншу позицію, ніж та, що записана в законі», – сказав Розенко.
Віце-прем’єр-міністр також наголосив, що Україна не претендує на втручання у внутрішню політику Польщі.
«Ми не маємо права втручатися у внутрішню політику польської держави, але, тим не менше, висловлювали свою стурбованість. Рішення Конституційного суду є сигналом про те, що в українсько-польських відносинах все менше тем, які могли би викликати їхнє загострення, і що у нас є всі можливості наближатися до компромісу», – зазначив він.
Павло Розенко зауважив, що в домовленостях, які передують відновленню пошуків та ексгумації останків поляків в Україні, варто врахувати висновки з подій, що відбулися в попередні роки.
«Ми повинні зробити висновки з подій, що відбувалися в останні роки, і, перш за все, не допустити подальших провокацій, включаючи знищення місць пам’яті як в Польщі, так і на території України, не допустити зростання напруги в цих відносинах. Тому діалог буде продовжений», – запевнив він.
На запитання «PAP», коли може бути скасований український мораторій на ексгумацію, віце-прем’єр-міністр заявив, що це буде вирішено під час візиту в Україну віце-прем’єра Польщі Пйотра Глінського.
«Ми готові відновити роботу і з нетерпінням чекаємо на візи Пйотра Глінського до Києва. Якщо польська сторона готова до завершення цих переговорів, ми завжди раді прийняти наших партнерів в Україні», – заявив Розенко.
Між Варшавою та Києвом з весни 2017 р. триває суперечка щодо заборони, введеної українською стороною на пошук та ексгумацію останків польських жертв воєн і конфліктів на території України. Заборона була видана після демонтажу пам’ятника УПА в Грушовицях, який стався в квітні 2017 р.
Минулого тижня Конституційний суд Польщі постановив, що положення оновленого Закону про Інститут національної пам’яті в частині про злочини українських націоналістів є неконституційними. Положення оскаржив президент Анджей Дуда вказуючи, що поняття «українські націоналісти» і «Східна Малопольща» є неточними.
Справа стосувалася внесення змін до Закону про Інститут національної пам’яті, згідно з якими впроваджувалися штрафи або покарання позбавленням волі на строк до трьох років за приписування полякам відповідальності, зокрема, за геноцид євреїв під час війни. Зрештою, дія цих санкцій була припинена у червні 2018 р. іншою поправкою з боку уряду та парламенту за згодою президента.
Проте в законі лишилися положення, наприклад, про злочини українських націоналістів, які, у поєднанні зі ст. 55 Закону про Інститут національної пам’яті, мають забезпечити порушення кримінальної справи проти осіб, які заперечують, наприклад, волинсько-галицький злочин, вчинений проти поляків силами УПА під час Другої світової війни. Відповідно до ст. 55 Закону про ІНП, заперечення цього злочину карається штрафом або позбавленням волі на строк до трьох років.
Згідно з Законом про Інститут національної пам’яті, злочини українських націоналістів (зокрема, українських формувань, які співпрацювали з Третім Рейхом) – це «дії, скоєні українськими націоналістами в 1925–1950 рр., пов’язані з застосуванням насильства, терору або інших форм порушення прав людини проти окремих осіб або груп населення». Згідно з положеннями, таким злочином був також геноцид громадян Другої Речі Посполитої на Волині та у Східній Малопольщі.
Джерело: Dzieje