Польща та Україна
Куліси гібридної війни Росії проти України

Корупція, пропаганда, створення хаосу, вплив на журналістів, підкуп політиків, підтримка федералізації держави – це лише деякі з засобів, які Кремль використовує проти України.

Гостею Української служби Польського радіо була євродепутатка Анна Фотига, яка нещодавно представила у Європарламенті звіт про дії РФ в Україні. Текст підготовлено на основі документів, які просочилися з поштової скриньки впливового радника Путіна Владислава Суркова.

Це, фактично, перший документ, що описує витік інформації з кореспонденції між згаданим сірим кардиналом Путіна та його оточенням. Цю інформацію українські кіберактивісти здобули у 2016–2017 рр. та викрили дії Кремля щодо впливу на сусідні країни і показали стратегію та тактику Росії в дестабілізації України. А отже, що слідує з цього звіту?

А. Ф.: У Європейському парламенті, зокрема завдяки моїй активності, вже представлено багато подібних звітів, у тому числі підготовлений Центром передового досвіду НАТО, що знаходиться в Ризі. Цей звіт показував те, як Російська Федерація готувалася до війни в Україні, він показував дії Росії протягом 12 років, які передували анексії Криму, показував діяльність Кремля, яку ми можемо назвати своєрідним вступом до гібридної війни.

Звіт, представлений минулого тижня, має важливе значення, оскільки спирається на матеріал, здобутий українськими хакерами. Він показує внутрішні дії Кремля, функціонування влади, підготовку, методи впливу та дестабілізації, тобто весь спектр діяльності, весь апарат інформаційної війни, що передував іншим діям. Співавторами звіту є Аля Шандра, головна редакторка видання «Euromaidan Press», та Роберт Сілі, британський депутат, представник Консервативної партії.

Хоч сам звіт говорить також про інші події, зокрема про ситуацію в Грузії, в основному він концентрується на подіях в Україні після 2014 р., тобто після того, як Росія загарбала Крим. У документі відзначено всі дії, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні. На основі цього звіту ми можемо робити висновки про способи впливу на політичну сцену країни. Можна додати, що й Польща має в цьому питанні свій досвід. Фактично кожен із політиків, які функціонують у польській політиці, має такий досвід. А вже напевно це стосується осіб, пов’язаних із закордонною політикою.

Звіт, створений на основі документів, які просочилися з поштової скриньки Владислава Суркова, говорить про корупцію, пропаганду, створення хаосу, вплив на журналістів, підкуп місцевих політиків, підтримку федералізації держави, надихання протестів чи маніпулювання громадською думкою тощо. Чи те, що виникає з цього звіту, – це нові факти, чи радше підтвердження того, про що ми вже знаємо або здогадуємося?

А. Ф.: На мій погляд, це така додаткова крапка над «і», яка дає докази на твердження, які лунали раніше і які виникали з висновків, що робилися під час досліджень певної поведінки чи подій. Рівень такого аналізу дуже високий, тим паче, що було використано наукові інструменти. Тут додаткове значення має той факт, що докази тверді й незаперечні.

Сурков отримував дуже детальні матеріали щодо українських медіа та політичної спільноти, також на місцевому рівні. Він краще розумів місцеву систему, залежності та проблеми, ніж більшість жителів. Росія знає, як ми працюємо, як ми думаємо і що ми відчуваємо в окремих частинах країни. Звучить доволі страшно.

А. Ф.: Звичайно, до такого типу аналізів можна підійти зі страхом і просто боятися, вбачати в цьому всемогутню силу. Ми, однак, сприймаємо це інакше. На мій погляд, знання необхідні, щоб могти спокійно й послідовно виконувати свою роботу. Я не думаю, що ми ставимося до Росії по-іншому, ніж цього вимагають факти, її поведінка та дії. Існують певні міжнародні норми. Росія своїми діями порушує цілу низку актів міжнародного права, і це треба врахувати. На мій погляд, необхідно діяти свідомо, спокійно й цілеспрямовано, робити висновки на майбутнє і не боятися. У міжнародній спільноті є гарне правило, що до агресорів ставляться з більшою підозрою. Не можна ігнорувати фактів та вдавати, що проблем не існує, бо ці проблеми згодом спалахнуть із нечуваною силою.

Представляючи цей звіт на форумі Європарламенту, ви говорили, що Україна є навчальним полігоном для концепції гібридної війни, реалізованої Російською Федерацією. Вказані у звіті методи, механізми та дії мають стати вказівкою для інших країн нашого континенту, бо всі ці засоби Кремль певною мірою вже використовує щодо різних європейських та не лише європейських країн.

А. Ф.: Ми давно знаємо, що це відбувається. Я, дійсно, сказала ці слова під час презентації звіту, проте я говорю їх щоразу коли представляють також іншого типу елементи війни чи агресії, яку Росія проводить в Україні.

Росія використовувала різну зброю, деяку безпосередньо зі своєї території, і ми про це знаємо. Іншу, за підтримки Росії, застосовували сепаратисти. Це підтверджували авторитетні та досвідчені експерти. Ці дискусії були дуже цікавими й цінними. Нам важливо наголошувати на цій проблемі, інформувати, щоб могти протидіяти ефективніше. Тут основне вказувати, хто агресор, і хто жертва та як нам поводитися в майбутньому. Очевидно, ми прихильники діалогу і підтримуємо цей діалог, але також ми маємо знати, що міжнародній громадськості треба діяти чітко і рішуче, щоб більше такого не дозволити. Я процитую слова президента Леха Качинського: «Спершу Грузія, потім – Україна. А далі – хто зна, яка країна».

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Голова комітету з закордонних справ Сейму РП Павел Коваль наголосив, що контакти з МЗС мають бути основним обов’язком посла РФ у Варшаві.
Організатори протестів заявили, що блокування кордону вони припиняють у зв’язку з прийдешніми Великодніми святами.
Головні дипломати країн V4 погоджуються з необхідністю збереження каналів зв’язку з Росією, але не всі готові зустрітися з міністром закордонних справ РФ.
Уже в липні російські активи, заморожені країнами Євросоюзу, Україна зможе використовувати для озброєння своєї армії.
У Варшаві відбулася зустріч очільників польської та литовської дипломатії. Радослав Сікорський і Габріелюс Ландсбергіс висловилися за зрівняння санкцій проти Росії та Білорусі.
На початку грудня МОК вирішив, що росіяни та білоруси, які пройшли кваліфікацію на ігри в Парижі, будуть допущені до змагань як нейтральні спортсмени, без прапорів, емблем і гімнів.
Державна рада Латвії з електронних ЗМІ заблокувала доступ до дев’яти порталів, які поширювали російську пропаганду.
Очільник польської дипломатії вважає, що заморожені російські активи краще витрачати на запобігання наслідкам агресії, на захист України, а не на її відновлення.
Якби вибори президента РФ проходили цілком демократично, Путін усе одно переміг би з першої спроби з величезною перевагою. Так вважає автор статті в газеті Puls Biznesu.