Польща та Україна
Як поляки підтримують українців, які залишились у Польщі

Карантин, який триває у Польщі та інших країнах, показав, наскільки люди, будучи вдома, можуть об’єднуватися в різні спільноти і допомагати один одному.

У перші дні карантину відбувалися концерти онлайн, без участі глядачів. Вони були заплановані раніше, тож організатори їх не скасовували. Ці концерти збирали значно більше глядачів біля екранів комп’ютерів, аніж реально в залі. Зараз є чимало інших культурних ініціатив, за допомогою яких люди можуть віртуально відвідувати музеї, галереї, слухати музику, лекції на різні теми.

Буквально на початку карантину в Польщі з’явилася мережа відкритих груп у мережі Facebook «Видима рука»  – у містах, мікрорайонах, маленьких містечках і навіть селах. Там люди допомагають один одному в різних справах – покупках, приготуванні їжі, вигулюванні собак… Така ж група з’явилася і в Любліні, але українською мовою. Ініціатор її створення – директор Центру міжнародної співпраці Міської адміністрації Любліна Кшиштоф Становський каже, що українці і загалом іноземці в Польщі у цей складний час мають значно більші виклики і потреби. На цій сторінці «Visible Hand – Видима рука – українська секція (Польща) сотні людей зі всієї Польщі різними способами підтримують та інформують українців, а також інших іноземців, які знаходяться в Польщі. У роботу цієї ініціативи залучено дуже багато відомих діячів у галузі польсько-української співпраці.

– Те, що ми створили ініціативу «Видима рука» українською мовою, – цілком природно, адже людям потрібна підтримка, а серед тих, хто потребує допомоги, є також українці. Це мігранти, студенти. Дуже часто вони мають значно більше викликів, ніж ми у такий складний час. Адже, окрім карантину, складної ситуації з дітьми чи необхідності зробити покупки, вони мають такі виклики, як продовження візи, вироблення ідентифікаційного номера PESEL чи прописки. І ці всі справи набагато складніші в нинішніх умовах, аніж це було кілька днів тому. Тому я як працівник міської адміністрації Любліна, а з іншого боку як звичайна особа, яка співпрацює з українцями протягом багатьох років, створив таку групу у соцмережі Facebook. У ній кілька сотень осіб допомагають і підтримують один одного, пишуть різну корисну інформацію. Це хороший інформаційний канал, де ми говоримо про те, як і що ми можемо зробити, допомогти один одному.

– Які зараз найважливіші і найбільш термінові проблеми мають українці, які перебувають у Польщі? Про що вони пишуть у групі?

– Є кілька справ, які є дуже типовими. По-перше, що з візами? І коли вони закінчуються? Це означає, що зараз чимало людей з України є у Польщі на безвізовому перебуванні, також на візах, мають картки тимчасового перебування… Усі ці документи рано чи пізно закінчуються. І багато з них закінчуються за декілька чи кільканадцять днів. Кілька днів тому я довго розмовляв з шахтарем із Сілезії, з українцем, у якого в середині квітня закінчується термін перебування. Він не знав, як може легалізувати своє перебування, коли документів нема. Вже тепер ми знаємо, що подібні справи можна вирішити за допомогою пошти. Щодо інших питань, то є виклики, пов’язані з дитсадками, школами…

Кілька днів тому в місті ми почали задумуватись над тим, як у цій галузі, в якій Міська адміністрація не вирішує більшості з цих питань, але, разом з тим, видає свідоцтва про народження, свідоцтва про смерть, як ми можемо підтримати іноземців у цей складний час. Всіх, не лише українців, аби вони, наприклад, могли отримати ідентифікаційний номер PESEL. Цей номер, який є дуже важливий під час візиту до лікаря, у страхуванні, у тисячах різних ситуацій. Нам вдалося кілька днів тому опрацювати абсолютно безпечну процедуру для цього. Аби отримати цей номер, іноземці в Любліні можуть подавати заяви і залишати їх у спеціальних урнах, розташованих у відповідних частинах міста. Працівники Міської адміністрації приймають рішення і висилають поштою цей номер. Також є кілька місць, куди можна прийти й особисто забрати цей документ.

– Відомо, що в Любліні – дуже багато студентів з України. Це одне з польських міст на сході країни, де студентів найбільше. Що зараз з ними? Можливо, ви маєте якусь інформацію, чи частина повернулась в Україну, чи залишилися в Любліні?

– Справді, Люблін – це місто, де найбільше іноземних студентів у Польщі. Більшість польських студентів поїхали додому. Іноземні студенти в більшості такої можливості не мають. Ми поспілкувалися зі всіма університетами, ніхто не виселяє студентів. Кожен іноземний студент, і не лише іноземний, якому потрібне місце в гуртожитку, перебуває у гуртожитку. Що важливо, введено додаткові заходи безпеки, зрештою, так, як всюди. Це дезінфекція, додаткове прибирання, провітрювання. Що дуже важливо, умовою перебування у гуртожитку є дотримання встановлених правил. А це означає, що заборонені великі зібрання, не можна запрошувати гостей, не можна підселяти нових студентів у цей час у гуртожиток.

Я зараз не можу сказати, скільки точно іноземних студентів залишилися в гуртожитку, але вони залишилися і з ними все гаразд. Ми зв’язуємося з ними, вони можуть залишатися в Любліні настільки довго, наскільки треба. Я вірю в те, що зовсім скоро, очевидно з нового навчального року, ми знову матимемо дуже багато іноземних студентів у Любліні, адже це гарне місто для навчання, відкрите для українців та інших іноземців.

– Переглядаючи пости в групі «Видима рука українською мовою», я зауважила, що ви рекомендуєте різні сторінки, довідники українцям та загалом іноземцям. Наприклад, гарячу інфолінію Українського дому у Варшаві. Дуже цікаво, хто, окрім вас, працює над цією ініціативою, хто висловлює готовність допомогти людям з України, які залишились у Польщі і мають певні проблеми?

– На сторінці «Видима рука» ми пишемо, що запрошуємо усіх – поляків і українців. Є дуже багато поляків, які пропонують свою допомогу. Найчастіше, це люди, які мають знайомих в Україні, брали участь в якихось акціях, польсько-українських молодіжних обмінах. Саме вони пишуть, що хотіли би в чомусь допомогти. Також ми бачимо дуже багато українців, як і українців – громадян Польщі, так і українських мігрантів, які не лише звертаються за допомогою, але й самі пишуть, що можуть у чомусь допомогти.

У цій акції нам потрібна допомога з перекладом. Ми дуже швидко перекладаємо. Є люди, які миттєво до нас пишуть, що готові перекласти певні документи. Ця нова процедура, про яку я згадував, щодо вироблення номера PESEL, дуже важлива. Інформація про це вже є англійською, українською, німецькою мовами, буде також в’єтнамською та китайською. Люди, для яких це рідні мови – також наші клієнти. Ось недавно ми мали спеціальну телеконференцію з містами-партнерами Любліна, адже співпраця між містами – це не лише культурні події, свята, а й складні ситуації. Ми ділилися з колегами з українських міст і сіл тим, що саме запроваджуємо, які з процедур є дієвими. Це також важливий елемент міжнародної співпраці.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
У Варшаві 26 березня відбулося перше засідання представників країн-учасниць «коаліції бронетехніки» на підтримку України. Українську делегацію очолив заступник міністра оборони України, генерал Іван Гаврилюк.
Міністерка освіти РП Барбара Новацька підписала постанову, яка скасовує домашні завдання та класифікаційне оцінювання на заняттях з релігії та етики.
Очільник міста не дав згоди на організацію протестів фермерів, запланованих з 20 березня у центрі поблизу будівель органів влади.
Блокування кордону загрожує втратою українського ринку для польських підприємців, які працюють в Україні, і може призвести до скорочення участі Польщі у відбудові країни. Таку заяву зробило Міжнародне товариство польських підприємців в Україні.
На засіданні міжурядової комісії з економічного співробітництва Польщу представляли міністр розвитку і технологій Кшиштоф Гетьман та міністр сільського господарства й розвитку села Чеслав Сєкєрський.
Міністерство освіти Ізраїлю заявило, що цього літа ізраїльські учні знову зможуть брати участь в організованих поїздках до Польщі, особливо до колишніх німецьких нацистських концтаборів.
Rzeczpospolita повідомляє, що неурядові організації закликали міністерства запровадити заборону на використання у школах мобільних телефонів та інших електронних пристроїв.
Цьогорічна зустріч представників парламентів країн Вишеградської групи була розширена, у ній взяла участь українська делегація. Спеціальним гостем у Празі був Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
У школах дедалі частіше відмовляються від вивчення російської мови. Як стверджує Міністерство національної освіти РП, із кожним роком зменшується кількість закладів, де є такі уроки.