Польща
Дослідники: «Поляки понад із 600 населених пунктів загинули, рятуючи євреїв»

Поляки понад із 600 населених пунктів, враховуючи довоєнні кордони, загинули, допомагаючи євреям під час Другої світової війни. Такі висновки можна зробити на основі досліджень фонду «Праведники для світу». Зазначено, що на сьогодні виявлено майже 1,1 тис. прізвищ рятівників.

Результати досліджень представили у вівторок під час конференції у Варшаві.

Як підкреслив голова фонду «Праведники для світу» Артур Ритель-Андріанік, вивчати історію поляків, які рятували євреїв під час Другої світової війни, розпочали більше, ніж п’ять років тому. Тоді видали книгу «Дам їм ім’я навіки. Поляки з околиць Треблінки, які рятували євреїв».

«Вона показала, що лише в околицях колишнього німецького концтабору в Треблінці понад 40 осіб загинули через цю допомогу, а в Соколовсько-Венгровському повіті відзначили медаллю Праведників приблизно 100 осіб. У наступні роки ці дослідження поглиблювалися через Каплицю пам’яті, яку будували в Торуні, де подано прізвища 1059 осіб, що загинули, допомагаючи євреям. Проте пам’ятаймо, що ці пошуки розпочалися через 70 років після закінчення війни, тому багато випадків порятунку вже не вдасться відтворити. Але робота продовжується, і кількість прізвищ зростає», – розповів Ритель-Андріанік.

Він звернув увагу на те, що з метою представлення обсягів допомоги на карті Польщі, із врахуванням довоєнних кордонів, позначили 600 населених пунктів, жителі яких пожертвували своїм життям, допомагаючи єврейському народу. «Ці місця розкидано всією країною, проте найбільша їх кількість знаходиться на Підляшші, в околицях Любліна, на Прикарпатті та в Малопольщі. Часто гинули цілі родини. На сьогодні зафіксовано лише 1,1 тис. осіб, але прізвищ стає все більше й більше. Допомогу часто надавали у так званих присілках – із одним-двома будинками. Траплялося, що німці знищували їхніх мешканців, але в селі не знали, за що, ніхто про це не розповідав. Головне, щоб тепер про це говорили та писати, не приховуючи цих вчинків», – підкреслив Ритель-Андріанік.

Заступник голови ІНП Матеуш Шпитма також звернув увагу на те, що переховувати євреїв у селі було дуже важко. Це вимагало надзвичайних зусиль, бо там всі один одного знали, звістки розліталися швидко, неможливо було щось приховати. «Досить було випадковості, щоб сталася страшна трагедія, найчастіше бувало саме так. Люди поводилися по-різному. Були особи, що рятували, а були й такі, які дивилися на все зі співчуттям, але стояли осторонь. Знаходився і той, хто радів, якщо з євреями траплялося нещастя, теж були донощики. Тому враховуючи те, що переховування євреїв загрожувало смертним вироком, кожна з цих осіб для нас – великий національний герой», – зазначив він.

«Наші знання на цю тему постійно розширюються, однак і надалі залишаються прогалини. Інститут теж задіяний у ці пошуки. Видано одну монографію про Прикарпаття. Намагатимемося вивчити питання порятунку євреїв у всій окупованій Польщі. Завдяки дослідженням ІНП знаємо, що, допомагаючи євреям, понад тисячу осіб загинули, однак не знаємо всіх прізвищ. Якщо рахувати врятованих, різні джерела подають інші кількості. Одні дослідники говорять про 30–40 тис., інші стверджують, що було до 100 тис. осіб. Отож, необхідно проводити подальші дослідження», – підсумував Шпитма.

Один із відомих прикладів усієї родини, яка загинула, допомагаючи євреям, – це сім’я Ульмів. «Цей приклад дуже промовистий, бо зберіглося багато матеріалів, які стосуються не лише родини, а й злочину. Це вказує на безжальність німецького окупанта, якому не вистачило смерті євреїв та дорослих осіб, які їх переховували, і він позбавив життя усіх їхніх неповнолітніх дітей. Вікторія була вагітна, і коли німці вдерлися до будинку Ульмів, у неї почалися роди, тому це було подвійним варварством. Ця сім’я стає все більше відомою завдяки музеєві, який відкрили в пам’ять про них. Його вже відвідали понад 38 тис. осіб, більшість із яких – молодь з Ізраїлю», – розказав він.

Присутній на конференції директор департаменту «Праведники народів світу» Ізраїльського посольства в Польщі Еміль Єжовський додав, що в посольство щодня надходять повідомлення. Також вони самі проводять розшуки, збирають свідчення осіб про їхніх близьких, які під час війни рятували євреїв. «На сьогодні зголошується багато таких людей із польських сіл. Протягом місяця, а інколи навіть тижня, до посольства надходять декілька заяв, які містять подібні історії. Як дипломати ми в Польщі віддаємо честь особам, яких визнано Праведниками народів світу. Тільки цього року ми вручили 23 медалі, найчастіше, на жаль, уже близьким Праведників, а не їм самим», – сказав Еміль Єжовський.

Конференцію доповнила виставка, яка представила прізвища, фото та розповіді поляків, що рятували євреїв.

Джерело: dzieje.pl

Схожі публікації
Може виявитися, що в крипті під кафедральним костелом похована не перша, а третя дружина князя Януша Острозького – представника династії, яка володіла Тарновом. У вчених є докази.
Концерт на даху будівлі студії звукозапису Apple у Лондоні був записаний як заключна сцена фільму Let it Be режисера Майкла Ліндсі-Хогга.
Інститут національної пам’яті Польщі організовує загальнонаціональний художній конкурс для молоді «Герой на всю сотню» з нагоди столітнього ювілею польської національної валюти.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2024», у рамках якого підлітки з Польщі та України, серед них – діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
У Центрі східноєвропейських студій Варшавського університету невдовзі завершиться прийом заявок на XXXI Нагороду часопису «Przegląd Wschodni» за книги, видані у 2023 р.
Інститут Великого князівства Литовського оголосив шостий конкурс на здобуття Премії імені Юліуша Бардаха. Її надають за кандидатські дисертації, присвячені ідеям та історії Великого князівства Литовського (ВКЛ).
Парламент визначив 12 покровителів 2024 р. Як зазначила речниця Національного центру культури Йоанна Банцеровська, завдяки багатьом видатним постатям у сфері культури відбуватиметься багато цікавого.
2024-й проголошено Роком Іммануїла Канта. Таке рішення ухвалили на сесії воєводської ради Вармінсько-Мазурського воєводства.
Виставка присвячена Групі Ладося – дипломатам, які були причетні до видачі нелегальних паспортів, аби рятувати євреїв від знищення.