Польща
Штучна бджола врятує людство від голоду?

Доктор Рафал Далевський розробив інноваційний пристрій, який може допомогти бджолам, які вимирають, запилювати рослини.

Велика плантація часнику. Коли вона розцвітає, вузькі смуги зелені вкривають делікатні жовті квіти. Над однією з таких жовто-зелених смуг повільно тягнеться півметровий робот. Розкинувши колеса з обох боків рядка, над квітами він пересуває дивний пристрій, який виглядає як пучка із кольоровими віничками на кінцях. Робот делікатно торкається ними кожної квітки, ніби намагається її полоскотати. «Не лоскоче, а запилює», – усміхається доктор Рафал Далевський із Варшавської політехніки, конструктор першої польської «штучної бджоли», яка проходила тестування на плантаціях часнику та полуниці.

Щоправда, пристрій зовсім не схожий на бджолу. «Таку назву йому дала преса, тому кожен, хто його бачить, шокований його розмірами», – говорить Далевський. Однак, як показали перші тести, він дуже вправно та ефективно запилює рослини, принаймні частково підсилюючи роботу бджіл.

Все менше бджіл
Навіщо це все? Тому що бджоли хворіють і гинуть. Із початку ХХІ ст. кількість бджіл зменшується, гинуть цілі рої та вулики. Науковці навіть дали цьому явищу назву – «синдром масового вимирання медової бджоли». Він не оминув і Польщу. «Оцінюють, що маємо зараз 1,4 млн бджолиних родин, а для ефективного запилювання усіх рослин потрібно близько 4 млн. До частини квіток бджоли не долітають», – зазначає Далевський.

Ще гірше те, що немає однозначної відповіді на запитання, чому гинуть бджоли. Науковці перераховують зменшення імунітету цих комах, отруєння пестицидами, хвороботворні мікроби, зміни внаслідок глобального потепління й навіть вразливість бджіл до електромагнітного випромінювання мобільних телефонів. Незалежно від причини, поки що ми не можемо протистояти вимиранню бджіл, а смерть цих комах може означати для людини голод. «Бджоли запилюють більшість овочів та фруктів», – підкреслює Далевський.

Їздить та літає
Допомогти можуть роботи-запилювачі. Робот доктора Далевського виглядає наче маленька машинка із високим підвісом, тому не підходить для запилювання квітів на луках. Проїжджаючи, він  знищив би надто багато рослин. «Він призначений для роботи на плантаціях, де рослини висаджено рівними рядками і де робот зможе вільно пересуватися між ними», – пояснює конструктор.

Акумулятори машини настільки ефективні, що дозволяють пристрою працювати кілька годин без перерви, обробляючи кілька сотень квадратних метрів. «Наш робот автономний. Це означає, що він самокерований, сам приймає рішення про маршрут», – розповідає Далевський. Роль людини обмежується введенням у комп’ютер, що стоїть у офісі або вдома, відповідних параметрів запилення: виду квітів, які робот повинен «полоскотати» своїм віничком, та території, якою він має пересуватися. Потім ці дані бездротовим зв’язком передаються на бортовий комп’ютер робота-бджоли. «Пристрій самостійно розпочинає роботу, перед цим планує свій маршрут і за допомогою камер помічає відповідні рослини», – каже Далевський.

Чому він не літає між квітами, наче бджола? «Щоб літати між квітами, штучній бджолі потрібен дуже потужний комп’ютер, тому що розпізнання видів квітів і прокладання маршруту – це надзвичайно складне завдання», – пояснює науковець. Однак найбільшою проблемою були б відповідні акумулятори. «Бджола важить лише 1/10 грама. Майже усі сучасні батареї надто великі й важкі, щоб можна було їх використати в таких маленьких пристроях, які мають літати не декілька хвилин, а кілька годин», – зауважує Далевський.

Нові ідеї
Робота можна використати також з іншою метою, наприклад для інтелігентного дозування засобів захисту рослин і добрив. «Ми замінимо запилювальний віничок дишлем для розпилення пестицидів. Прилад їздитиме плантацією та вибиратиме лише хворі частини рослин, щоб не розпилювати хімію на всі рослини», – пояснює Далевський. За розрахунками дослідників, таке дозування пестицидів може зменшити їх використання навіть удесятеро.

Однак Далевський намагається створити літальний пристрій. Він навіть має його тестовий екземпляр. Це B-дроїд. Він дещо нагадує дрон, має чотири гвинтики з боків та пучку із кольоровим пір’ям для запилення, яка стирчить спереду. Однак пристрій не має такої свободи, як сухопутний аналог. «B-дроїд може працювати лише на полі розміром 3x3 метри, тому що такий діапазон мають камери, які ним керують», – говорить науковець. Камери не розташовані на борту штучної бджоли, а розставлені на двох протилежних кінцях поля, яким літає В-дроїд, на стояках за межами столу. Якби вчений хотів розмістити камери на борту B-дроїда, робот став би надто тяжким для польоту.

Доки елементи живлення не стануть легшими та більш доступними, потрібно буде покладатися на великі роботи. Та на бджіл, тому що навіть найвправніші роботи не зроблять за них смачного меду.

Джерело: Newsweek

Схожі публікації
Мільярдер є затятим прихильником атомної енергетики. Він вважає, що це безпечніше, ніж нафта, вугілля та природний газ разом узяті. Його план полягає в тому, щоб побудувати мільйони нових реакторів по всьому світу.
Від початку року польську візу могли отримати 21,5 тис. ІТ-спеціалістів, зокрема, з Білорусі та України. Це важливий імпульс для польської галузі, яка бореться з дефіцитом фахівців.
Польсько-український Startup Bridge відкрив прийом заявок на участь у новій програмі для українських стартапів PUSB for #techfugees.
Польський економічний інститут підготував звіт «Польські експортери під час пандемії COVID-19. Результати опитування».
Пластик уже засмічує всю планету, адже він дуже довговічний. Тому науковці з усіх сил шукають альтернатив, які будуть безпечнішими. Китайські хіміки розробили речовину, яка за допомогою, наприклад, сонячних променів може розкластися навіть за тиждень. Після розкладу залишаються тільки малі нетоксичні частинки.
Особисті кабінети у квітні заснували понад 620 тис. осіб, а з початку цього року — понад 2 млн поляків. Про це повідомив 6 травня відділ промоції цифрової політики Канцелярії голови Ради міністрів (KPRM). Квітневий результат – рекордний.
Чотири поляки вирішили навчати дітей програмувати. Вони підкорили Хорватію, Словаччину та Іспанію, а тепер вирушили зі своєю пропозицію до Америки.
Науковці з Медичного університету у Вроцлаві отримали понад 15 млн злотих гранту від Агенції медичних досліджень на дослідження інноваційної терапії CAR-T. Вона дає шанс хворим на хронічні й агресивні форми новоутворень. Раніше терапію пройшли шість хворих дітей.

Поляки розробили технологію мобільних кас самообслуговування, яка під маркою SmartCart вже запроваджується в мережах IKEA, Carrefour, цікавляться нею також Społem.