Польща
Таємниці святкового дерева

Усі прикраси, якими оздоблена ялинка, мають особливе значення у християнській традиції, проте їхня символіка походить іще з язичницьких часів.

Звичай ставити вдома на Різдво Христове ялину чи ялицю та прикрашати її горіхами, цукерками, яблуками та восковими свічками ми запозичили з Німеччини. Як написано в «Старопольській енциклопедії» Зигмунта Гльогера, це мало місце між 1795 і 1806 рр. Ялинка замінила більш ранні різдвяні оздоби – підвішені під стелею і прикрашені верхівки сосни, ялиці чи смереки, так звані подлазнічки. Можна почути також інші, місцеві назви: на Жешувщині їх називали ютками, у Вармії та Мазовії – єглійками, в Малопольщі – садом, у Ярославському, Люблінському та Сандомирському воєводствах – вєхою. І як би ці дерева не називали, всі вірили, що зелені гілки мають життєдайні сили та чудотворні властивості, оберігають домівку та її мешканців від злих сил і заклять.

Колись у Польщі, перед тим, як на ялинці почали царювати скляні кульки, більшість прикрас робили діти. «Лише кульки, дощик і срібний порошок для посипання гілок купували в місті, всі інші іграшки та прикраси робили самі. Ланцюги клеїли з кольорових смужок паперу та соломки, золотою фарбою малювали шишки та волоські горіхи, видута яєчна шкаралупа перетворювалася на ангелів і птахів, вирізали паперові зірки. Щоби прикрасити ялинку, готували за польським звичаєм різноманітні смаколики: крім горіхів, ще яблука, фіги, цукерки в блискучих папірцях, пєрніки, тістечка, шоколадки та марципани», – згадує Майя Лозінська в книзі «У шляхетському дворі. Буденність, звичаї, свята, забави».

Після відновлення незалежності в 1918 р. прийшла мода на польські вироби. Щомісячник «Ziemianka Polska» заохочував своїх читачок, щоби вони не вішали на ялинці жодних прикрас з-за кордону. «Оздоблюймо нашу польську ялинку пєрніками домашньої випічки з медом із власної пасіки, рум’яними яблуками з наших зразкових садків, мішурою із золота пшоняної соломи наших польських ланів, прикрасами, виготовленими у нас в країні».

Традиційним старопольським звичаєм було також виготовлення святкових прикрас із вігілійних оплатків. Цей звичай, так, як і звичай ділитися оплатком у вігілійний вечір, більше ніде поза Польщею не відомий. «Цей делікатний напівпрозорий матеріал легко можна було пофарбувати та склеїти за допомогою слини. З нього вирізали зірки, хрестики, кружальця, трикутники та інші геометричні фігури, щоби потім із них створювати найвишуканіші об’ємні композиції, так звані святи, настільки легенькі, що від найменшого поруху повітря вони оберталися на лляних нитках чи кінському волосі, на які їх вішали», – пише Майя Лозінська.

Спочатку Церква не дуже прихильно ставилася до ялинки. Однак бачучи, що її все частіше використовують, прикрашаючи польські домівки, Церква надала ялинці християнську символіку «біблійного дерева пізнання добра і зла». Відтоді це деревце стало означати вічну зелень, небесну надію. Релігійне значення отримали і прикраси на ялинці.

Яблука та горіхи, найважливіші ялинкові прикраси, в язичницькі часи вважали їжею для померлих, вони були обрядовими стравами на поминках. Яблуко оберігало від хвороб, допомагало в амурних справах, було символом плідності та мало принести хороші врожаї на наступний рік. У християнській традиції воно символізує заборонений плід із райського дерева. Горіхи натомість були тісно пов’язані з сексуальним життям. Люди вірили, що вони сприяють любові й допомагають знайти собі пару. Обгорнені в срібний папір на ялинці вони мали приносити добробут.

Воскові свічки з часом замінили електричні лампочки. Ялинкові гірлянди мають нагадувати прихід у світ Ісуса Христа, який повинен бути світлом для язичників. Присутність лампочок на ялинці бере свій початок ще, мабуть, із древнього культу вогню і також є свідченням пам’яті про померлих.

Зірка на верхівці – єдина прикраса, яка безпосередньо говорить про момент народження Христа. Вона символізує вифлеємську зірку, яка явилася пастухам і мудрецям зі Сходу та була для них дороговказом до новонародженого Царя.

Сіно
У старовинній Польщі в кутах кімнати ставили зв’язані шнуром снопики немолоченого збіжжя. «Вони мали принести добрі врожаї в прийдешньому році, а також нагадувати про місце народження Ісуса – у стайні на сіні. З початком ХХ ст. Зигмунт Гльогер відзначав те, що у вігілійний вечір вже тільки в селянських хатах можна було побачити снопи. У будинках більш заможних все частіше відмовлялися від цього доброго старого шляхетського звичаю», – зауважує Майя Лозінська.

Зате так само, як і колись, кладуть сіно під сніжно-білу скатертину, якою накривають стіл. Інколи це приносило незручності, адже на м’якій поверхні хиталися тарілки й переверталися чарки. Сіно було також приводом до жартів і забав. «Ми витягали по одній з-під білого блискучого полотна стеблинки, визначаючи по них тривалість свого життя», – згадує Здіслав Моравський у книзі «Де той дім, де той світ».

Ланцюжок
У християнській символіці ланцюжок означає змія-спокусника. Так, як змій оплітав райське дерево, так ланцюг мав оплітати ялинку. Ця прикраса нагадує, що людина має грішну природу. В народній традиції частини регіонів Польщі вважали, що ланцюги укріплюють сімейні узи й оберігають дім від турбот. У часи розборів ланцюг на ялинці отримав додатково значення національного символу Польщі, який означав неволю.

Кульки
Їх виготовляли з тонкого скла, потім малювали або сріблили зсередини. Вважають, що першу кульку виготовив у 1847 р. Ганс Грейнер, німецький склодув із міста Лауша. Дехто стверджує, що, прикрашаючи такими оздобами ялинку, він хотів порадувати своїх дітей, інші розповідають, що в нього просто не вистачало грошей на типові тоді прикраси. У Польщі перші кульки з’явилися в XIX ст.

Спочатку вони нагадували фрукти та горіхи, але з часом їх почали виготовляти в найрізноманітніших вигадливих формах. Найціннішими з них вважали кульки, розфарбовані вручну.

Подарунки під ялинкою
У Польщі, залежно від регіону, їх приносить ангелятко, Дитятко Ісус, Гвяздор (від слова «зірка» – МІ) або Дід Мороз. У християнській традиції подарунки найчастіше приносить Святий Миколай, єпископ Мір, який у IV ст. роздавав подарунки дітям і бідним, наприклад, вкидаючи калитку з грішми через комин. Тільки в Польщі кладуть подарунки під ялинку у вігілійний вечір. У більшості країн їх роздають у день Різдва чи на Новий рік.

Джерело: newsweek.pl

Схожі публікації
Центр вивчення громадської думки CBOS нещодавно провів опитування «Великий піст і Великдень 2024», щоб з’ясувати, як поляки готуються зустріти релігійне свято і як відзначають його.
Згідно з результатами опитування Центру вивчення громадської думки CBOS, 71 % респондентів вважає, що в наш час потрібно бути більш чуйним і готовим допомагати іншим людям. Протилежної думки дотримуються 22 % опитаних.
Профспілки вимагають, щоб Страсна п’ятниця та Святвечір стали вихідними днями. Деякі компанії вже й так у ці дні надають своїм працівникам вихідні або скорочують їхній робочий день.
Польща вже випускала золоті банкноти, а тепер Монетний двір країни пропонує розплачуватися монетою у вигляді НЛО. Він створив першу в світі монету, що літає.
745 автомобілів спалили у Франції в новорічну ніч, 380 осіб затримали – повідомив міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дерманен. Неспокійно було і в Німеччині. Затримано понад 230 осіб, а близько 15 поліціянтів зазнали ушкоджень у новорічну ніч у Берліні.
Результати нещодавно проведеного опитування стверджують, що цього року поляки витратять на святкування Нового року в середньому 258 злотих, тобто на 32 % більше, ніж торік. Цікаво, що кожен п’ятий респондент заявив, що не має наміру на Новий рік взагалі щось витрачати.
Поліцейська статистика свідчить, що різдвяно-новорічний період ‒ це час підвищеної активності злодіїв.
Свято розпочалося вчора, 7 грудня, після заходу сонця. За єврейським календарем Ханука починається на 25-й день кислева і закінчується на 2-й день тевету.
Середньостатистичний поляк планує витратити під час усіх різдвяних і новорічних свят 1490 злотих. Це на 63 злотих більше порівняно з торішніми різдвяними витратами.