Польща
Сьогодні Жирний четвер

Жирний (або Масний) четвер – останній четвер перед Великим постом. Цей день розпочинає останній тиждень гуляння. Пончик сьогодні має забезпечити процвітання на весь рік. Середньостатистичний поляк з’їдає в середньому 2,5 пончика. Походження Жирного четверга сягає древніх часів. Це був день, коли святкували закінчення зими і прихід весни. Трапезування полягало в тому, що їли жирні страви, особливо м’ясо, та пили вино, а закусками були пончики, зроблені з хлібного тіста, зі шматочком сала всередині.

Старопольське прислів’я говорить: «Сказав Бартек, що сьогодні «Тлустий чвартек», жінка ж йому віру мала та й пончиків наготувала». За одною із народних прикмет, якщо хтось у Жирний четвер не з’їсть жодного починка, далі в житті йому не щаститиме.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
СТРАВИ НА СВЯТВЕЧІР У РІЗНИХ РЕГІОНАХ ПОЛЬЩІ
ПОЛЬСЬКА РІЗДВЯНА ВЕЧЕРЯ НАЙКОРИСНІША
ЩО ЇЛИ НАШІ ПРЕДКИ?
ПОЧАТОК РІЗДВЯНОГО ПОСТУ В КАТОЛИЦЬКІЙ ЦЕРКВІ – ПЕРІОД ПІДГОТОВКИ ДО РІЗДВА

У польській традиції Жирний четвер – це завжди останній четвер перед Великим постом. Цей день колись був початком Жирного тижня, тобто часу великого об’їдання. Люди дозволяли собі безліч жирного м’яса, капусти зі шкварками, сала. Тому останні дні гуляння називали м’ясопустом, запустами або остатками. Потрібно було наїстися досита і добряче розважитися перед 40 днями Великого посту, коли католики повинні практикувати стриманість і поміркованість у їжі та напоях.

Найпопулярнішими стравами є пончики та фаворки, які також у деяких регіонах називають хрустом або хрустиками. Колись люди споживали пончики, всередині яких було сало, бочок або м’ясо, та щедро запивали їх горілкою.

Уже в XVI ст. в Польщі виник звичай їсти солодкі пончики. Виглядали вони дещо інакше, ніж зараз, – із невеликим горішком або мигдалем усередині. Тому, кому попадався такий щасливий пончик, гарантувалися достаток і успіх.

Специфічним чином святкували Жирний четвер у Малопольщі. Колись його називали Цомбровим четвергом. За легендою, ця назва походить від прізвища краківського бурмістра Цомбра, який жив у XVII ст., чоловіка злого й суворого до жінок, які торгували своїм крамом на ринку. Тоді говорили: «Господь Бог високо, а король далеко, хто ж за нас заступиться перед Цомбром». Помер він, за переказами, саме у Жирний четвер. Тому в кожну річницю смерті перекупки на ринку влаштовували гучну забаву і танці. Під час забав вони зачіпали перехожих чоловіків, змушували їх танцювати або віддавати верхній одяг взамін за кривди, яких завдав Цомбр.

Джерело: niezalezna.pl

Схожі публікації
Ресторани Вармінсько-Мазурського воєводства дедалі частіше пропонують традиційні страви, які були популярними 100‒150 років тому.
Сьогодні в низці християнських церков відзначають Попільну середу, яка розпочинає Великий піст. Що для християн символізує попіл?
Сьогодні в Польщі відзначають Масний четвер. У католицькому календарі це свято припадає на останній четвер перед Великим постом.
Із початком нового року старшокласники розпочинають сезон «стоднівок». Цьогорічні святкування обійдуться родинам випускників у чималі суми.
Вівчарі з Малопольщі можуть отримати субсидію у розмірі 2 млн злотих на культурний випас овець. Організації, що об’єднують вівчарів, мають подати заявки до 26 січня.
Завершується облаштування величезного різдвяного вертепу. І він буде не у Кракові.
Рейтинг польських домашніх різдвяних традицій завжди викликав великий інтерес. Найпопулярнішого звичаю ми не побачимо в жодному американському різдвяному фільмі.
Спікер Сейму Шимон Головня отримав Вифлеємський вогонь із рук скаутів. Цього року скаути поширюють його під гаслом «Творімо мир».
На 81-й краківський конкурс вертепів, який офіційно розпочався вчора, 7 грудня, на Головному Ринку Кракова, було зареєстровано понад 240 робіт. Музей Кракова, який організовує цей захід, повідомив, що це історичний рекорд.