Польща
Роми вшанували річницю повстання в циганському таборі в Освенцимі

У вівторок, 17 травня, роми віддали шану предкам, які 73 роки тому повстали у циганському таборі, який був частиною німецького табору Аушвіц II-Біркенау. На думку президента Асоціації ромів Романа Квятковського, пам’ять про них – це моральний обов’язок.

«Пам’ятати про ті події – це наш моральний обов’язок перед предками. Ми повинні берегти пам’ять про них. Ті роми, в’язні Освенцима, не мали жодних шансів, у них не було ніякої підтримки, але вони повставали. Вони хотіли жити. Вони боролися за життя. Проявляли мужність», – сказав у вівторок агентству «РАР» президент Асоціації ромів Польщі Роман Квятковський.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
РОЗСЕКРЕТИЛИ ТИСЯЧІ ДОКУМЕНТІВ ПРО ГОЛОКОСТ
ВІН ВТІК З ОСВЕНЦИМА, ПЕРЕХИТРИВ СЛУЖБУ БЕЗПЕКИ. ПРО НЬОГО ЗНЯТО ФІЛЬМ

Цигани поклали квіти на руїнах 5-го крематорію. Саме в ньому німці спалили тіла знищених в’язнів ромського табору, який остаточно ліквідували в серпні 1944 р.

Роман Квятковський нагадав, що в перший раз німці хотіли ліквідувати табір циган 16 травня 1944 р. До газових камер тоді потрапили близько 6,5 тис. синтів (синти – західна гілка циганів, вважається окремою національною групою, – МІ) та ромів. Однак плани СС порушив бунт.

За день до запланованої акції один з есесівців розкрив план польському в’язню і порадив, щоб цигани не покидали бараків. Наступного вечора до табору під’їхали автомобілі, з яких вийшли кілька десятків озброєних німців. Кілька з них увійшли до житлового бараку, щоб вигнати ув’язнених. Синти та роми, озброєні ножами, лопатами, ломами і каменями, не вийшли. Через деякий час есесівці залишили бараки і поїхали. Акцію відмінили.

Спроба ліквідації табору не вдалася. СС, зіткнувшись із несподіваною ситуацією, відступили зі страху перед втратами, адже серед ув’язнених були цигани, які служили в німецькій армії. Керівництво боялося поширення повстання на інші частини табору.

Табір циган ліквідували в ніч із 2 на 3 серпня 1944 р. До цієї операції німці готувалися. Вони отруїли газом усіх ромів, що на той час залишалися в живих – 2897 осіб.

Так званий «циганський сімейний табір» існував у Біркенау з лютого 1943 р. до серпня 1944 р. Він нараховував 32 житлових і 6 санітарних бараків. Німці депортували до нього близько 21 тис. осіб. Ця цифра не враховує близько 1,7 тис. ромів із Білостока, які потрапили прямо в газові камери через підозру на висипний тиф. В’язні гинули від хвороб і голоду. Особливо страждали діти, які були об’єктами злочинних експериментів лікаря Йозефа Менгеле. Всього в Освенцимі знищили понад 20 тис. синтів і ромів.

У результаті переслідувань і терору в часи правління Третього Рейху було знищено близько половини ромського населення, яке проживали на окупованих німцями територіях.

Асоціація ромів у Польщі була створена на початку 1992 р. Основним її завданням є робота над створенням умов для повноцінної участі ромів у житті польської громади, членами якої, попри власну специфічну ідентичність, вони себе вважають.

Роми в Польщі мають статус етнічної меншини. Тут їх проживає близько 2030 тис.

Німці заснували табір Освенцим у 1940 р. для того, щоб ув’язнювати в ньому поляків. Аушвіц II-Біркенау був створений двома роками пізніше. Він став місцем знищення євреїв. У цьому комплексі функціонувала мережа підтаборів. В Освенцимі німці знищили щонайменше 1,1 млн осіб, в основному євреїв, а також поляків, циган, радянських військовополонених та осіб інших національностей.

Джерело: dzieje.pl

Схожі публікації
Виставка присвячена Групі Ладося – дипломатам, які були причетні до видачі нелегальних паспортів, аби рятувати євреїв від знищення.
Виставка починається з презентації довоєнної Варшави, а наступні розділи показують окуповану Варшаву часів Другої світової війни та те, як місто піднімається з руїн. Виставка також нав’язує до подій в Україні.
Заступник міністра закордонних справ Польщі Аркадіуш Мулярчик заявив, що необхідно створити ідентичний звіт про воєнні збитки, завдані Радянським Союзом полякам, як і у випадку звіту про воєнні репарації від Німеччини.
Повну доповідь із балансом воєнних втрат буде представлено щонайменше через 2‒3 роки.
Марцін Пшидач заявив, що польська влада усвідомлює, що виплата репарацій із Німеччини не відбудеться «за один день», однак очікує на конструктивну дискусію з Берліном у цьому питанні.
Сьогодні, 1 вересня, Анджей Дуда взяв участь у памʼятних заходах із нагоди 84-ї річниці початку Другої світової війни на Вестерплатте в Гданську.
Вистава за участю артистів із Польщі та України «Млава пам’ятає» стане одним із заходів святкувань 84-ї річниці битви під Млавою, основна частина яких відбудеться 26 серпня.
«Героїчний прорив Варшавського повстання є для нас не лише важливою подією в історії, але й уроком, як потрібно дбати про Батьківщину, щоб вона вистояла», – сказав президент Анджей Дуда під час вечірньої переклички пам’яті пам’яті напередодні 79-ї річниці повстання.
Близько 2/3 поляків вважають, що  Німеччина повинна виплатити Польщі репарації за збитки, завдані країні під час Другої світової війни.