Поляки приречені на продукти нижчого сорту? Європейський Союз наказав це припинити

Поляки приречені на продукти нижчого сорту? Європейський Союз наказав це припинити

Нова директива Європейського Союзу повинна заборонити продаж маркової продукції нижчої якості у Східній Європі. Виробники та роздрібні торговці повинні повідомляти споживачів про використані інгредієнти. Зараз продукцію нижчого сорту часто можна знайти в польських магазинах.

У Польщі “хімія з Німеччини” вже багато років була синонімом продукції кращої якості. У 2016 р. кожний шостий мильний засіб, який використовували в польських помешканнях, походив із країни з-за Одри. Це дані Головного управління статистики. Поляки купують німецьку хімію, тому що переконані, що вона ефективніше пере і менше шкодить тканині. У деяких випадках це так і є. Виготовлені для німецького ринку пом'якшувачі тканин або пральні порошки можуть мати інший склад, ніж продукти тієї ж марки, які поставляються на польський ринок. Виробники пояснюють це звичками та уподобаннями, якими німці відрізняються від поляків. Тому вони регулюють запах та його інтенсивність, розмір гранул або ступінь пінності для конкретних покупців. Але не тільки.

“Однією із найбільш поширених помилок під час прання є неправильне використання прального засобу. Більша кількість засобу не означає, що тканина буде чистішою”, – переконує доктор Анна Оборська, генеральний директор Польської асоціації косметичної та побутової промисловості. Поляки роблять такі помилки частіше, ніж німці, тому що рідше читають та дотримуються інструкцій. “Ми всипаємо порошок або наливаємо рідину на око, тобто повністю не використовуємо можливість засобу”, — зазначає Оборська.

Інша справа, що на німецькому ринку раніше, ніж у Польщі, з'явилися концентровані порошки та рідини, а також засоби в капсулах. Завдяки ним точно відомо, скільки засобу потрібно використати за прання. Через усе це в побутової хімії з Німеччини краща репутація, ніж у польської.

Але вище цінуються не тільки мильні засоби з Заходу. Країни Центральної Європи повідомляли про багато прикладів продуктів різної якості: кава того ж бренда в країнах “нового” ЄС має менший вміст кофеїну, ніж у каві тієї ж марки на заході. Рибні палочки містять менше риби, а холодний чай — більше цукру. Це не просто думка споживачів. За даними досліджень, на ринку ЄС є продукти однієї і тієї ж марки, які відрізняються, наприклад, вмістом м'яса, риби, жиру, типом підсолоджувача.

Минулого року восени голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер анонсував, що ситуацію буде владнано. Тоді він стверджував, що для продуктів харчування неприпустимо, що вони в деяких регіонах Європи інші, ніж у решті країн, незважаючи на ідентичну упаковку та марку. Із ним погодилася Вера Юрова, комісар ЄС із питань юстиції, споживачів і гендерної рівності. "Продаж двох різних продуктів тієї ж марки в тій же упаковці вводить споживача в оману і є несправедливим щодо них".

Юрова запевнила, що зробить усе для припинення таких практик, заборонених законодавством ЄС, і аби гарантувати, щоб до всіх споживачів було однакове ставлення. "Держави-члени ЄС занадто довго намагалися боротися з цим явищем самостійно", — заявила Юрова.

Цього тижня комісар представила пакет нових норм для захисту споживачів. У ньому запропоновано, щоби в директиві ЄС про недобросовісні комерційні практики було положення, яке дозволить країнам скаржитися на "дискримінаційних" виробників продуктів харчування. Комісар підкреслила, що йдеться не про формування смаків споживачів. Данські оселедці лишаться, наприклад, такими ж, як були. Чеські ковбаски також. Йдеться про те, щоби продукти того ж бренду в різних місцях Європи мали такий же склад, а якщо споживачі країни звикли до іншого смаку або вигляду, щоби це було відомо з упаковки.

Джерело: Newsweek