Покладенням президентом Анджеєм Дудою квітів біля стіни колишнього СІЗО на вулиці Раковецькій, де проводили розстріли, та відкриттям портрету на території Музею Виклятих солдатів вшановуватимуть 70-ту річницю смерті ротмістра.
Заходи у Варшаві, присвячені 70-й річниці смерті Вітольда Пілецького, розпочнуться перед полуднем покладенням квітів очільником Управління у справах ветеранів та репресованих Яном Юзефом Каспшиком біля пам’ятника ротмістра, який встановлений у Жолібожі (район Варшави, – ред.). Монумент розміщений поблизу місця, де у вересні 1940 р. був заарештований Пілецький.
Пізніше президент Польщі Анджей Дуда покладе квіти біля розстрільної стіни колишнього СІЗО Варшава-Мокотув на вулиці Раковецькій. Потім на території Музею Виклятих солдатів і політв’язнів ПНР, який зараз там знаходиться, заплановане відкриття невідомого досі портрета Вітольда Пілецького. Його встановлять на стіні в’язниці, У заходах братимуть участь діти ротмістра: дочка Зофія Пілецька-Оптуловіч і син Анджей Пілецький.
Після обіду в Музеї Виклятих солдатів відбудеться меса за Вітольда Пілецького. Потім виступить хор загальноосвітньої школи № 2 імені ротмістра Вітольда Пілецького в Ольштинку та пройде концерт «Ротмістр» у виконанні колективу «Forteca». Далі запланований марш до Стіни смерті і о 21.30 – в годину смерті Вітольда Пілецького – вшанування його пам’яті. Заходи триматимуть до 23.00.
Ротмістр Вітольд Пілецький
Вітольд Пілецький народився 13 травня 1901 р. в Олоньцю. Був героєм війни з більшовиками й учасником кампанії 1939 р. В окупованій Варшаві був одним із організаторів Таємної армії Польщі. 19 вересня 1940 р. зумисне дав себе зловити під час облави (для отримання інформації про те, що дійсно діється в таборі та для організації підпільної роботи, – ред.) і потрапив до німецького концтабору Аушвіц, звідки втік під кінець травня 1943 р. Служив у Армії Крайовій і брав участь у Варшавському повстанні. В 1944–1945 рр. був ув’язнений в офлазі (табір для офіцерів, – ред.) у Мурнау. Після визволення табору долучився до 2-го польського корпусу в Італії. У жовтні 1945 р. повернувся до Польщі, щоби вести розвідувальну діяльність для 2-го корпусу.
У травні 1947 р. арештований службами безпеки, звинувачений у розвідувальній діяльності в інтересах польського уряду в еміграції, під час слідства його катували. 15 березня 1948 р. отримав смертний вирок, який виконали 25 травня у в’язниці на вулиці Раковецькій. Місце поховання Пілецького комуністична влада приховала, встановити його не вдалося. Припускається, що тіло ротмістра вкинули в одну із ям смерті разом з іншими жертвами комунізму на Військовому кладовищі в Повонзках.
До 1989 р. у ПНР всі дані про діяльність і долю ротмістра Пілецького були засекречені й підлягали цензурі. Пілецького посмертно нагороджено Командорським хрестом Ордену відродження Польщі й Орденом Білого орла, у 2013 р. йому посмертно присвоїли звання полковника.
Джерело: onet.pl