Польща
Професор Норман Дейвіс: «Міфи про повстання»

«Звинувачення командування Армії Крайової у смерті цивільних осіб є несправедливими», – переконаний професор Норман Дейвіс.

«Rzeczpospolita»: Як вибух Варшавського повстання в Польщі у 1944 р. сприйняли на заході?

Норман Дейвіс: Дуже поверхово. Битви тривали у різних частинах Європи, люди на заході не мали часу подумати про Варшавське повстання. У той самий час в атмосфері війни вони чули гарні новини про те, що відбувалося в Польщі. Так само, як під час Паризького повстання: короткий бій, вхід союзників; у Парижі – американців, у Варшаві – радянської армії. Такі були припущення союзників.

Ну було й мови про те, що Червона армія стоїть на іншому березі Вісли. У Великій Британії, а тим паче у Сполучених Штатах Сталін був на п’єдесталі. Була віра у те, що він не міг би зробити чогось поганого, що його армія переможна тощо. Глибокого аналізу того, що сталося у Варшаві, не було. А якщо інколи говорилося про повстання, то за радянським баченням, нібито поляки провалили іспит. Ніхто на заході ще не бачив страшних фотографій убитих дітей або руїн Варшави.

І який стан знань про повстання за межами Польщі сьогодні?

Недостатній. Зокрема, тому я й написав «Повстання 44». Коли ще у 2002–2003 рр. я ввів у пошукову систему «Warsaw Uprising», з’являлася лише інформація про повстання в гетто.

Також на початку XXІ ст. одна з американських телевізійних станцій транслювала серію програм «Повстання в гетто», в якій використовували фото та фільми з Варшавського повстання...

Було багато непорозумінь. Світ чув про гетто, але не чув про Варшавське повстання 1944 р. Великою проблемою було те, що не вистачає серйозних досліджень. Деякі польські історики пишуть практично про його польські аспекти, навіть про скандал серед польської еміграції в Лондоні, начебто це був вирішальний чинник.

У Польщі роками триває дискусія про те, чи правильним було рішення про початок повстання. Часто лідерів повстання критикують, звинувачуючи їх у загибелі тисяч повстанців, мирних жителів, у тому, що Варшаву зрівняли з землею.

Це несправедливо. Армія Крайова не була відповідальною за цю трагедію. Мало хто сприймає Варшавське повстання як один із елементів великої коаліційної війни, адже причиною трагедії були не помилки АК, а помилки союзників: відсутність координації та усвідомлення того, що може зробити Сталін.

Поляки були змушені боротися. Рішення про вибух повстання, звичайно, прийшло з польського уряду в Лондоні, який знав, що відсутність боротьби за Варшаву буде гіршим варіантом з огляду на кінець війни і перспективу великої міжсоюзницької конференції, яка планувалася після закінчення війни, але врешті-решт не відбулася. Це було відомо у 1944 р. Натомість Армія Крайова, якою командував польський уряд у Лондоні, отримала наказ боротися. Командування АК мали свободу лише у виборі дати повстання.

Чи вибрали вони вдалу?

Дуже. Адже навіть радянські маршали Рокоссовський та Жуков очікували, що Червона Армія здійснить наступ на Варшаву за декілька днів після початку повстання. Вони підготували план цього наступу. Але ж Сталін думав інакше і несподівано його заблокував. Цього ніхто не передбачав, включаючи головнокомандувачів Червоної армії. Більше того, мені здається, що навіть Сталін спершу цього не планував.

Чому він змінив свою думку?

На мій погляд, на це могли мати вплив його розмови із прем’єр-міністром Станіславом Міколайчиком, який наприкінці липня прибув до Москви. Важливо й те, що до цієї зустрічі британська та американська дипломатії відмовилися надати підтримку Міколайчику. Вони сказали: «Ми підтримаємо вас за умови, що ви визнаєте, що Катинь була німецьким злочином». Міколайчик відмовився. І вислали самого Сталіна, який був на піку своєї могутності і міг зробити з Міколайчиком що завгодно.

Усі ці історії, пов’язані з відсутністю координації, відсутністю підтримки коаліції, були вирішальними для повстання. Черчилль навіть просив Рузвельта говорити зі Сталіном про надання підтримки повстанцям з повітря, зокрема надання дозволу на висадку союзних літаків на східному березі Вісли. Рузвельт відмовився.

Тобто критика командирів повстання перебільшена?

Дуже перебільшена. Рішення надійшло з Лондона. В Лондоні я познайомився з Адамом Коморовським, сином генерала Тадеуша Бора-Коморовського. Він сказав мені, що його батько був переконаний, що через кілька днів після початку повстання він опиниться у радянській в’язниці. В останній день липня він поїхав до своєї дружини, яка була вагітна, і сказав: «Завтра вибухне повстання, протягом тижня я обов’язково опинюся у в’язниці НКВС». І це говорив командувач Армії Крайової! Це показує, що вони абсолютно не очікували перемоги над Німеччиною. Це не було метою повстання. Мета була більш обмежена: взяти під контроль частину міста на кілька днів, щоб Червона армія перейшла через Віслу. Звинувачування командування АК у смерті мирних жителів – абсурд.

Але якщо представники польської еліти вірять у ці міфи і повторюють їх, як, наприклад, Радек Сікорський, не дивно, що звичайні громадяни також це роблять. Така лінія походить із бачення часів Польської Народної Республіки, коли було сказано, що польський уряд у Лондоні й Армія Крайова – це буржуазія, зрадники нації, які призвели до поразки. Такі звинувачення абсолютно несправедливі.

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
Сьогодні вранці в офісі прем’єр-міністра Польщі розпочалися перемовини між польським і українським урядами.
Президент польської столиці Рафал Тшасковський повідомив про сьогоднішнє відкриття нового моста, який з’єднає обидва береги Вісли.
Перед місцевими виборами вся галузь таксі починає тиснути на місцеву владу. Таксисти вимагають підвищення тарифів за проїзд. Водії також збираються воювати з мобільними додатками для виклику таксі.
Картина «Сільські хати», яка роками зберігалася в галереї Порчинських у Варшаві, виявилася автентичною роботою Вінсента ван Гога.
Президент польської столиці Рафал Тшасковський заявив, що хоче витратити на це чималі кошти.
Малюнок, на якому зображено лицар в однострої античного воїна, стане першою роботою Рафаеля Санті в музейних колекціях Польщі після зникнення «Портрета юнака» під час Другої світової війни.
Протест фермерів триває. Цього разу мітингувальники зосередили свою діяльність на блокуванні під’їзних доріг до Варшави. Поліція вже повідомила про перекриті автомагістралі.
Спікер Сейму РП Шимон Головня оцінив учора, 6 березня, що під час протестів перед Сеймом відбулися ганебні події. Він сказав, що на поліцію напали не фермери-протестувальники, а хулігани.
Сьогодні у Варшаві протестують не лише фермери, але й лісівники, мисливці та шахтарі. Мешканці польської столиці повинні враховувати значні труднощі з пересуванням містом.