Польща
74 роки тому з Аушвіцу вирушили перші марші смерті

74 роки тому німці почали евакуацію табору Аушвіц та його підтаборів. Із 17 до 21 січня маршами смерті вони вивели близько 56 тис. в’язнів, яких вони направили в табори углиб Рейху. Дорогою життя втратили щонайменше 9 тис. осіб.

Німці готували евакуацію таборів ще наприкінці 1944 р. Вони вирішили почати її у випадку прямої загрози наступу до радянської армії.

Колони в’язнів мали складатися виключно зі здорових людей, які перенесли би тривалу дорогу. Серед евакуйованих було багато хворих, які боялися, що, залишившись у таборі, будуть приречені на смерть.

Перші колони вирушили з концтаборів 17 січня. Останні – 21 січня. Маршрути вели до Водзіслава та Глівіц. Найдовший маршрут, завдовжки 250 км, подолали 3,2 тис. в’язнів із Явожно. Вони йшли до концтабору Гросс-Розен у Нижній Сілезії. Колони супроводжували озброєні солдати СС.

Шломо Венезія, колишній ув’язнений, член Зондеркомандо, спеціальної групи в’язнів, в основному євреїв, яких СС використовувала для усунення тіл жертв, згадував, що тоді був жахливий мороз. «Ми йшли цілими днями (...). Вночі ми зупинялися в селах і поселеннях. (…) Багато людей гинули від холоду, як правило, вночі, деякі з них мали відморожені ноги. Якщо хтось не міг іти, його убивали німці. Ми пересували ноги, хотіли пити, були голодні, але мусили йти, йти, йти», – згадував він.

«Хто сповільнювався, того розстрілювали. Нам не дозволяли озиратися назад. На замерзлій дорозі лишалися тіла – жінок і чоловіків із простреленими черепами», – розповідала колишня ув’язнена Галина Біренабум. Яніна Коменда казала, що йшла «на автоматі». «Йти, йти, не упасти», – повторювала вона подумки. «Сніг був червоним, а ми – напівживими», – додає Естер Фрідман.

Під час маршів загинуло щонайменше 9 тис. в’язнів. Вони помирали від холоду, втоми, їх розстрілювали німці. Серед загиблих був Станіслав Битнар, ув’язнений в Аушвіц ІІ-Біркенау батько Яна Битнара, солдата Сірих шеренг, одного з головних героїв книги Олександра Камінського «Камені для шанців». Він був арештований німцями разом зі своїм сином у березні 1943 р. З в’язниці на Пав’яку у травні того ж року він потрапив у табір, де працював у групі, що займалася будівництвом доріг.

«Він був розстріляний наглядачами СС на маршруті Освенцім–Водзіслав Сілезький, коли, ймовірно, втратив сили і не міг йти далі», – сказав історик Адам Цира.

На трасі були жахливі інциденти. У ніч із 21 на 22 січня на залізничній станції в Лежинах біля Рибника було зупинено поїзд із Глівіц із 2,5 тис. в’язнів. По обіді їм наказали залишити вагони. Через виснаження частина з них не змогла виконати наказ. Німці почали стріляти у відкриті двері вагонів. Померло понад 300 осіб. Тих, хто вижив, погнали на захід.

Жертв маршів ховали дорогою. Серед них були і діти. У 1965 р. під час розкопок трьох могил у Пщині було знайдено тіло дівчинки. Біля її обличчя стояло олов’яне горня, яке вона стискала в руках. У цьому ж положенні її поклали в нову могилу.

Мешканці населених пунктів, розташованих вздовж маршруту маршів, – поляки та чехи – допомагали ув’язненим, яким вдавалося тікати з маршу. Вони ховали їх і годували.

Ув’язнених, які пережили похід до Водзіслава або Глівіц, перевозили, незважаючи на пронизливий мороз, у відкритих вагонах до таборів Маутгаузен і Бухенвальд. Багато із тих, хто пережив марші смерті, загинули в таборах Рейху.

У комплексі Аушвіц німці залишили близько 7 тис. вкрай вичерпаних в’язнів. 27 січня 1945 р. їх звільнили солдати Червоної армії.

Джерело: TVP Info

 

Схожі публікації
Може виявитися, що в крипті під кафедральним костелом похована не перша, а третя дружина князя Януша Острозького – представника династії, яка володіла Тарновом. У вчених є докази.
Музей повідомив, що з лютого учні восьмих класів початкової та середньої школи можуть брати участь у безплатних стаціонарних навчальних турах на території меморіального комплексу.
Концерт на даху будівлі студії звукозапису Apple у Лондоні був записаний як заключна сцена фільму Let it Be режисера Майкла Ліндсі-Хогга.
Інститут національної пам’яті Польщі організовує загальнонаціональний художній конкурс для молоді «Герой на всю сотню» з нагоди столітнього ювілею польської національної валюти.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2024», у рамках якого підлітки з Польщі та України, серед них – діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Мільярдер, власник компанії Tesla та платформи X, прилетів до Польщі. Він візьме участь у симпозіумі, присвяченому питанням антисемітизму, що пройде в Кракові, та в меморіальній церемонії в колишньому концентраційному таборі «Аушвіц».
У Центрі східноєвропейських студій Варшавського університету невдовзі завершиться прийом заявок на XXXI Нагороду часопису «Przegląd Wschodni» за книги, видані у 2023 р.
Інститут Великого князівства Литовського оголосив шостий конкурс на здобуття Премії імені Юліуша Бардаха. Її надають за кандидатські дисертації, присвячені ідеям та історії Великого князівства Литовського (ВКЛ).
Парламент визначив 12 покровителів 2024 р. Як зазначила речниця Національного центру культури Йоанна Банцеровська, завдяки багатьом видатним постатям у сфері культури відбуватиметься багато цікавого.