Маєток на лахмітті. Що відбувається з одягом, що потрапляє в контейнери Польського Червоного Хреста

Маєток на лахмітті. Що відбувається з одягом, що потрапляє в контейнери Польського Червоного Хреста

Альтернативне паливо, килими, засоби для прибирання, товар для секонд-хендів у країні або за кордоном – таким чином використовують викинутий одяг. Власник «Wtórpol» («Втурпол») Лешек Войтечек на відходах із шаф у 2018 р. заробив 10 млн злотих. А ще він прибирає Польщу, переробляючи 70 тис. тонн вживаного одягу на рік.

Лешек Войтечек встає щодня до шостої ранку. Він повинен встигнути на ранкове сортування одягу, що звозиться із 57 тис. контейнерів, розміщених у країні. Ношені куртки, штани, блузки, а також брудні ганчірки, запаковані в старі поліетиленові пакети, перевантажуються з металевих контейнерів Польського Червоного Хреста на причепи його компанії «Wrórpol», а потім транспортуються до сортувальної фабрики, де робітники на конвеєрі ділять їх на багато категорій.

«Протягом 8-годинної зміни ми перебираємо більше 300 тонн одягу. Близько 30 % із того, що до нас потрапляє, – це звичайні відходи, але нічого не втрачається. Все переробляється», – пояснює Войтечек.

«Wtórpol» – це одна з найбільших компаній такого типу в Європі. Якщо точніше – четверта. У дещо більшому масштабі переробкою одягу займаються німецька компанія «Soex», голландська «Boer Group» і польська компанія із Кельц «Vive Textile Recycling», що належить компанії Бертуса Сервааса. «Vive» купує вживаний одяг на Заході, «Wtórpol» збирає шмаття лише з польських шаф. І непогано на цьому заробляє. У 2017 р. доходи компанії досягли 158 млн злотих, а чистий прибуток склав 9,3 млн злотих. Минулий рік приніс 200 млн злотих доходів і 10 млн злотих прибутку. Але це нелегкий бізнес.

«Щоб ми залишилися на ринку, якість поставок повинна бути стабільною. А з цим все гірше, тому що сьогодні одяг дуже дешевий. Виробники хочуть, щоб ми змінювали його якомога частіше», – сказав Войтечек.

Джерело: Forbes