Польща
Газети Польщі вийшли з пустими першими шпальтами. Вимагають поваги до авторського права

Цього тижня у Страсбурзі відбудеться голосування за пропозицією нових положень про авторське право, які називають ACTA2.

У понеділок щоденні польські видання, зокрема «Rzeczpospolita», «Gazeta Wyborcza» та «Puls Biznesu», вийшли з пустими першими сторінками. Таким чином видавці звернулися до польських євродепутатів із проханням підтримати Директиву про авторські права на єдиному цифровому ринку.

Цього тижня в Європейському парламенті у Страсбурзі пройде голосування щодо пропозиції нових положень про авторське право. Директива про авторські права на єдиному цифровому ринку полягає у зміні правил публікації та моніторингу онлайн-контенту.

Нові правила викликають багато емоцій у деяких країнах ЄС, зокрема в Польщі, де їх навіть називають ACTA2. Найбільш спірними є ст. 11 і 13 директиви. У ст. 13 вводиться обов’язок моніторити зміст із погляду авторських прав, натомість ст. 11 стосується так званих суміжних прав видавців преси.

Противники цих положень сумніваються в тому, що правила не обмежуватимуть свободу слова в інтернеті. Польща, Нідерланди, Італія, Фінляндія та Люксембург не підтримали домовленостей, досягнутих у Раді ЄС з цього питання.

«Білі незадруковані сторінки основних польських газет з’являються не щодня. Це абсолютне виключення, доказ того, що ми хочемо привернути увагу до питання, яке має для нас особливе значення. Сьогодні ми звертаємося до польських депутатів Європейського парламенту із проханням про солідарну підтримку в голосуванні щодо Директиви про авторське право на єдиному цифровому ринку», – написали видавці.

Вони закликали «підтримати рішення, які допоможуть запровадити – також у Польщі – нові, більш справедливі правила використання інтернет-гігантами змісту, який творять польські письменники, режисери, музиканти та журналісти».

На їхню думку, «чинні рішення завдають жорстокого удару по польській культурі». «Автори не отримують достатньої компенсації за поширення своїх творів в інтернеті. Вони часто живуть у реальній бідності або змушені покинути професію. Втрачають не тільки вони, а й їхня аудиторія», – підкреслили підписанти.

На думку видавців, директива, яку розглядатиме Європарламент, «дасть можливість змінити ці правила». «Вона підтримає авторів, але нічого не позбавить користувачів інтернету. Вона не забирає права поширювати посилання, не заборонить мемів, не створить нових обов’язків для некомерційних порталів. Натомість допоможе захистити інтелектуальну власність і зобов’яже інтернет-гігантів справедливо платити польським авторам», – написали вони.

«Ми закликаємо польських депутатів Європарламенту підтримати польську культуру. Ми будемо вдячні тим, хто нас підтримає. А тих, хто продовжуватиме у нас красти, запам’ятаємо», – підкреслили вони.

Звернення підписали, зокрема, головний редактор «Rzeczpospolita», голова «IWP» Богуслав Хработа, головний редактор «Polska Press» Павло Фонфара, головний редактор «Dziennik Gazeta Prawna» Кшиштоф Єдляк, головний редактор «Fakt» Катажина Козловська, заступник головного редактора «Gazeta Wyborcza» Ярослав Курський, головний редактор «Puls Biznesu» Гжегож Навацький, головний редактор «Super Express» Гжегож Засемпа.

Минулого тижня заступник міністра культури Павел Левандовський заявив, що, на думку польського уряду, «директива в нинішньому вигляді не повинна бути ухвалена Європарламентом».

Джерело: TVP Info

Схожі публікації
Щоб боротися з патологіями, польський уряд радикально змінює правила, що стосуються біженців з України. Про це пише Rzeczpospolita, повідомляючи про проєкт змін до спеціального закону, який набув чинності після початку відкритої війни.
Анджей Почобут – журналіст, активіст польської меншини в Білорусі – є одним із півтори тисячі політв’язнів лукашенківського режиму. 
Міністерка охорони здоров’я РП Ізабела Лещина заявила вчора, 21 березня, на пресконференції, що її міністерство працює над законом про заборону одноразових електронних сигарет. Вона уточнила, що реальний термін завершення цих робіт – квітень.
Заступниця міністра юстиції РП Марія Ейхарт заявила про скорочення кількості ув’язнених на 20 тис. людей. Ідея дострокового звільнення викликала в країні багато суперечок.
Державна рада Латвії з електронних ЗМІ заблокувала доступ до дев’яти порталів, які поширювали російську пропаганду.
Акціонерна компанія Telewizja Polska звільнила Агнєшку Ромашевську-Гузи з посади директора телеканалу «Белсат» після 17 років роботи.
Профспілки вимагають, щоб Страсна п’ятниця та Святвечір стали вихідними днями. Деякі компанії вже й так у ці дні надають своїм працівникам вихідні або скорочують їхній робочий день.
Rzeczpospolita повідомляє, що неурядові організації закликали міністерства запровадити заборону на використання у школах мобільних телефонів та інших електронних пристроїв.
Поляки працюють п’ять днів на тиждень по вісім годин на день ще з 1970-х. Проте дискусії щодо скорочення робочого часу точаться в Європі вже давно.