Не додав ані слова. «Майданек» у коміксах

Не додав ані слова. «Майданек» у коміксах

Після відвідування табору «Майданек» він знав, що повинен його намалювати. Через десять місяців створив комікс про ув’язнених. Наступні роки провів, обираючи історії, які зобразив. «Все, що є в коміксі, – це спогади тих, хто вижив», – сказав Павел Пєхнік. Тепер «Хліб свободи» може донести знання найменшим. Матеріал телепрограми «Polska i świat» каналу «TVN24».

Із 1941 до 1944 р. до концтабору в Майданеку потрапили близько 150 тис. осіб. 80 тис. із них загинули. Ті, хто вижив, неодноразово описували пекло, через яке пройшли. Їхні історії зобразили у коміксі.

«Він був створений за покликом серця. Ідея народилася сім років тому, коли я вперше відвідав табір «Майданек», – зазначив автор Павел Пєхнік.

Художник-графік малював комікс дев’ять місяців. Це справжні історії одинадцяти колишніх в’язнів. Автор зустрівся із двома із них. Решту історій він взяв із книг про тих, хто вижив.

«Історії про виживання реальних людей»

«Там немає жодного мого слова, я просто все проілюстрував», – пояснює автор коміксів і додає, що «це історії про виживання справжніх людей, які були змушені зіткнутися з дуже жорстокою реальністю концтабору».

Це означало, зокрема, голод і дегуманізацію. Це чітко проілюстровано в коміксі історією «Людина-звір», яку розповідає 20-річна Блюма.

Із цієї розповіді можна дізнатися, що «люди кидалися на казани, перекидали їх, а пізніше вилизували суп із землі. Схоже було і з хлібом. Вони принесли багато буханців, але не ділили їх, а кидали в натовп». Хліб – це важливий елемент усіх історій. Недарма комікс має назву «Хліб свободи».

«Так називали хліб, який випікали за межами табору», – пояснив Павел Пєхнік. Для ув’язнених він був символом туги за домом і свободою. Вони щодня намагалася створити її ілюзію в Майданеку.

«Чудовий матеріал для вчителів і педагогів»

Павел Пєхнік нагадав про ідею створення радіостанції, «щоб перед сном давати кілька оголошень, може, розповідати якийсь анекдот». «Щоб дати трохи відпочинку від цієї темної буденності», – сказав він.

Агнєшка Ковальчик-Новак із Державного музею в Майданеку пояснює, що комікс «показує, в яких нелюдських умовах перебували ув’язнені». «Також він показує, що ув’язнені могли проявляти співчуття», – додала вона.

Комікс покликаний доносити інформацію молоді. Історик Кшиштоф Банах вважає, що молоді «потрібно щось, що її зацікавить».

«Молодші люди, побачивши реальну історію у вигляді малюнків, а не тексту, який їх, найімовірніше, не зацікавить, можливо, залишать її у своїй пам’яті», – вважає старшокласниця Пауліна Шишко.

Крім книжкової версії, комікс увійшов у міський простір. У Любліні його фрагменти надрукували на 15 стендах.

«Комікс – це набір матеріалів, які можна використовувати у просвітницьких заходах, присвячених Голокосту, Другій світовій війні і концтаборам. Це чудовий матеріал для вчителів і вихователів», – зазначив Кшиштоф Банах.

Джерело: www.tvn24.pl